безбар'єрність

Доглядати поранених ветеранів — важка місія, яка зазвичай лягає на плечі рідних та близьких. Вони постійно перебувають поруч із ними у лікарнях, центрах реабілітації чи вдома. Вони беруть на себе догляд, фізичну й психологічну підтримку, а ще — купу бюрократичних питань. Водночас виконують хатні справи, виховують дітей і працюють. Тривала доглядова праця виснажує фізично й емоційно, тому піклувальники також потребують підтримки. Правозахисний центр для військових та їхніх родин «Принцип» розповідає, де і яку допомогу можуть отримати рідні ветеранів. Комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, ініційованої першою леді Олена[…Читати далі…]

В ютубі вийшло тревел шоу «Відвал ніг або All інклюзив», в якому військовий Олександр Терен подорожує Україною та досліджує міста на безбар’єрність з запрошеними гостями. Пересуваючись у кріслах колісних ведучі шоу відвідують найбільш відомі туристичні маршрути, пам’ятки та музеї. Перші три випуски – зі стендап-коміком Василем Байдаком у Вінниці, ведучою Машею Єфросиніною у Львові та блогером Однією Правою в Буковелі вже можна подивитися на ютуб. Рекомендуємо якісний український контент, в якому у розважальному форматі, через жарти та гумор підіймається надважливе питання доступності наших міст. А завдяки гостям їх подивиться широке[…Читати далі…]

Дати собі час на відпочинок чи перезавантаження. Це ок. Мати непродуктивні дні — теж ок. Навіть костюму Залізної людини потрібна дозарядка. Головне, щоб ці дні не ставали тижнями, місяцями і роками. А ваша продуктивність чи ?

Сергій Полосін — двічі ветеран: воював під час АТО та з початку повномасштабного вторгнення. Хоча сам каже, що називатися ветераном складно, бо війна ще триває і подумки пан Сергій, його побратими й посестри досі там. У кожного тепер своя боротьба — за повернення до цивільного життя. З огляду на власний досвід, в якому були бойові дії, контузії, поранення, реабілітація і довгий шлях адаптації серед цивільних, пан Сергій радить не закриватися у собі, не дозволяти собі стати «постраждалим». А коли й накриває — шукати підтримки серед «своїх»: у ветеранських просторах, у[…Читати далі…]

Коли травматичний досвід не пропрацьований, мозок діє так, ніби загроза досі присутня — навіть через місяці чи роки після того, як сталася певна подія. Всередині нас формується міцний зв’язок між емоційними спогадами і зовнішніми подразниками — візуальними образами, звуками, запахами чи смаками.  Так формуються тригери, які нагадують кнопки: якщо натиснути одну з них, нас «накриває» — ми переживаємо травматичний досвід знову. Найкращий спосіб позбутися тригерів — пропрацювати цей досвід зі спеціалістом. Якщо часом «накриває», попросіть про допомогу у відновленні, яке ви вже почали: 🔸 0 800 33 20 29 —[…Читати далі…]

Подивитися фільм оригінальною іспанською, щоби насолодитися пристрасними голосами улюблених акторів. Зупинитися на універсальному перекладі з субтитрами та підтягнути англійську. Або розслабитися стрічкою в українському дубляжі. У якому форматі подивитися кіно ми зазвичай обираємо самі. Під настрій чи для навчання – головне, що цей вибір є. Людям з порушеннями слуху варіантів лишається набагато менше. Насправді, найчастіше всього один і не найкращий – це субтитри. Але, на жаль, текст не передає інтонації та часто пропускає нюанси мовлення. Ще один важливий момент, чому субтритри не є заміною жестовій мові: люди, які мають порушення[…Читати далі…]

Ми всі, безперечно, пишаємося нашими захисниками, радіємо їхнім перемогам, надихаємося їхньою стійкістю. Коли зустрічаємо військових або хочемо подякувати ветеранам, емоцій буває через край, та варто пам’ятати, що перед нами — воїни, які гідно виконували свій обов’язок та ризикували життями.    Гліб Стрижко — також ветеран, колишній морський піхотинець, нині координатор ветеранського простору Veteran Hub. Жартує, що виглядає, як хіпстер з Подолу, та насправді за плечима хлопця — бойовий досвід, важкі травми, полон і тривала реабілітація.  Досвід Гліба, його побратимів і посестер вартий поваги. І їм важливо, аби цю гідність у ставленні[…Читати далі…]

Це Катерина, ветеранка та бойова медикиня. Після майже чотирьох років служби дівчина працює у благодійному фонді та зізнається, що досі адаптується до цивільного життя. Каже, на війні від тебе вимагають мінімум: вижити й зробити так, щоби вижили інші. Тут все здається значно складнішим, і звикнути до цього вже не так просто. Нова кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» нагадує, що досвід захисників і захисниць вартий поваги, а відновлення потребує підтримки Щодо професійної підтримки, до кампанії також долучаються проєкти, благодійні фонди та громадські організації, готові підставити плече кожному й кожній.[…Читати далі…]