безбар'єрність

Коли ниє зуб – ми йдемо до стоматолога. Коли хапає серце – до кардіолога. Але не всім легко звернутися до фахівця з психічного здоров’я, коли болить душа. Через нав’язану суспільством стигму невидимі поранення підступно гризуть зсередини навіть здавалося б найстійкіших. Що ж це за невидимі поранення Деякі багатьом відомі. Тривожні розлади, суїцидальні думки, депресія. А відтепер у цьому списку справжня епідемія української армії – контузії. Вибухова хвиля проходить крізь тіло іноді без жодного фізичного сліду, але не без тривалої шкоди для життя. Це і виснажливий головний біль, і постійний дзвін[…Читати далі…]

У тому, що психіка похитнулася, іноді найскладніше зізнатися самому собі. Ви помічаєте знервованість, гостру реакцію на випадковий поштовх у магазині, бажання вибухнути в мить через дрібницю. Ви це бачите і відчуваєте, що щось не так. Бо ви – дорослий. А тепер уявіть, що коїться із дитиною, яка отримує той самий спектр емоцій. От тільки малеча не може їх подолати, бо не розуміє – що це? Чому раптом такі відчуття? Вона нервує і злиться, а батьки списують все на чергову вікову кризу. І відмахуються – минеться, переросте, треба почекати. Ні Зволікати[…Читати далі…]

Зізнаємось, говорити іноді теж буває важко. Наші серця і розум зайняті переживаннями за рідних. Ми звикли гортати стрічку новин так часто, що це стало звичкою – під час їжі, перед сном. Такі реалії воєнного часу. Змінюємося ми, наше сприйняття інформації, тож мають змінюватися й підходи до комунікації. Саме про це говорила керівниця Безбар’єрність, Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Оксана Збітнєва на семінарі, учасниками якого стали заступники міністрів, проєктні команди міністерств та представники комунікаційних підрозділів. Мета заходу – знайти рішення, як ефективно розповідати про втілення безбар’єрності, щоб кожна людина[…Читати далі…]

Наразі в Україні, і в Одеські області в тому числі, впроваджується Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована першою леді України Оленою Зеленською. Мета програми – сформувати оптимальну модель надання психологічних послуг населенню, сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан. Так, згідно даних соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не[…Читати далі…]

Більшість українців (71%) останнім часом відчували стрес – через повномасштабну війну, фінансові складнощі, соціально-політичну ситуацію в країні, стан здоров’я та робочі проблеми. Лише кожен п’ятий з опитаних громадян (21%) не помітив у своєму житті сильної знервованості. Згідно з дослідженням, проведеним Gradus Research, серед аспектів війни, які викликають стрес в українців, на першому місці – фактор безпеки близьких (63%). Також серед інших причин: Дослідження «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» проведено у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Прочитати[…Читати далі…]

У воєнний період із малечею слід бути особливо уважними, навіть під час звичайного огляду у лікаря. Бо й не всі дорослі, зрештою, позбавляються страху «білих халатів». «У мене на прийомі є іграшки. Пропоную дитині спочатку погратися: «полікувати» равлика чи ведмедика. Також малечі важливо все детально проговорювати – в цьому кабінеті ми з тобою будемо тільки розмовляти, а в тій кімнаті проведемо огляд. Ось цими інструментами – фонендоскопом – я тебе послухаю, ліхтариком подивлюся горлечко. Дати потримати ці речі маленькому пацієнту, аби він упевнився – вони не приносять біль», – порадила[…Читати далі…]

Уявіть, що хтось на вулиці довго і ретельно розглядає ваші ноги або обличчя. Приємно? Навряд чи. Комфортно? Навряд чи. Такі самі відчуття можуть виникнути у людини з ампутованими кінцівками, якщо ви довго і ретельно розглядатимете її протез. Про правила комфортної взаємодії з людиною з протезом – у свіжій порції порад, які ми підготували разом зі СпівДія заради Дітей Розповідаємо з того ракурсу, як дорослим пояснювати дитині про протези. Але чесно, впевнені, і для дорослих тут будуть свої відкриття. #bezbariernist#безбарєрність#barrierfree

Некоректна фраза, яка, на жаль, часто звучить в новинах, у соціальних мережах. Ось що про це пише «Довідник безбар’єрності» та яку альтернативу пропонує Слово «жертва» таврує людину. Насильство має довготривалі наслідки, але воно не визначає життя та майбутнє тих, хто його пережив. Тому варто казати «постраждала чи постраждалий» або «потерпіла чи потерпілий». Але, зверніть, будь ласка, увагу на суттєву різницю: постраждала чи постраждалий – це особа, яка зазнала насильства, а потерпіла чи потерпілий – людина, що вже перебуває у кримінальному процесі. Більше про толерантну комунікацію – в «Довіднику безбар’єрності» (https://bf.in.ua).[…Читати далі…]