Не журіть себе, якщо ввечері ви й не помітили, як проміняли фільм чи книгу на вірусні ролики у мережі. Часом такий контент відволікає, заспокоює, інколи навіть мотивує. Як це працює? Вимикаємо відео прання килимів і розповідаємо.
Читати далі
Правильно Люди старшого віку, Люди третього віку, Люди літнього віку, Літні люди, Люди у віці 60+ / 75+ Неправильно Люди у віці, Старі, Бабусі та дідусі, Люди пенсійного віку / пенсіонери, Люди поважного віку Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві. Крім того, з урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя, стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. До речі, згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, літнім вважається вік 60-75 років, а старечим[…Читати далі…]
Читати далі
Сімейний лікар є найпершим порадником у всіх скаргах на здоров’я, зокрема й ментальне Терапевтка Ірина Шиманська поділилася власним досвідом після навчання за програмою ВООЗ mhGAP і пояснила, чому радить звертатися по допомогу вчасно. ☝🏻Пам’ятаймо, що «сімейний» не замінить психолога, психотерапевта чи психіатра, але зможе проконсультувати або ж перенаправити до вузького спеціаліста. Якщо у вас досі немає сімейного лікаря, і ви не знаєте, до кого звернутися, скористайтеся онлайн-мапою (https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-psychiatry) на сайті НСЗУ або ж зателефонуйте за номером 16-77.
Читати далі
Через людину Розкриваючи, що саме вона отримає від змін, яким чином це покращить її життя, які нові можливості надасть. Саме такий підхід пропонується Комунікаційною стратегією Національної стратегії безбар’єрності, яка реалізується у межах ініціативи першої леді Олена Зеленська. Утім, за останні майже два роки повномасштабної війни і сама людина, і її потреби, і цінності змінилися. Тож має змінитися і підхід до комунікації Відтепер це питання у фокусі уваги Експертної ради з комунікацій безбарʼєрності, створеної Міністерство культури та інформаційної політики України . До її складу увійшли представники Офісу Президента України, фахівці з[…Читати далі…]
Читати далі
Якщо ви прагнете допомогти постраждалому і бачите поруч спеціаліста — кличте на допомогу. Якщо ж саме в цю мить психолога поруч немає, а людина впадає в ступор, плаче, тремтить чи втрачає самоконтроль — знадобляться базові знання першої психологічної допомоги. Певні прояви гострої реакції на стрес потребують чітких дій. Згадуємо сьогодні, як можна допомогти людині до прибуття спеціаліста. Що таке гостра реакція на стрес та які її можливі наслідки, розповідаємо у попередньому пості.
Читати далі
Разом з керівниками департаментів комунікацій та маркетингу компаній спільноти «Бізнес без бар’єрів» брейнштормили над тим, як матеріалізувати безбар’єрність у сервісах та послугах, у комунікації як зі співробітниками, так і на широку аудиторію – з клієнтами, покупцями, гостями. Картинка суспільства стає абсолютно іншою і це вимагає переосмислення культури сприйняття, толерування емпатії, нових правил взаємодії. Ми частіше бачимо на вулицях людей з ампутованими кінцівками, на кріслі колісному, з допоміжними засобами пересування. Колись давно ми знали, що ветерани – це люди старшого віку, а зараз серед нас – ветерани і ветеранки, які вчора[…Читати далі…]
Читати далі
Війна стала причиною стресу та додаткового психологічного навантаження для мільйонів українців. Найуразливіші серед них – діти, адже їх психіка дуже чутлива до будь-яких змін. Звуки повітряних тривог, вибухів, обстріли – це все залишає свій негативний відбиток. Війна, як показали дослідження, має довготривалі наслідки для психіки. Тож треба виокремити чинники, які визначають ступінь її впливу на дитину: ● відчуття безпеки або її відсутність (перебування в окупації, прифронтових містах); ● закриття базових потреб (сон, їжа, навчання, спілкування з дорослими та однолітками); ● сімейне середовище (втрата близьких, розлука або переїзд); ● дискримінація (чи[…Читати далі…]
Читати далі
Чи задумувалися ви, з якими труднощами стикаються батьки маленьких дітей? Наскільки складно підтягнути дитячий візочок сходами одній людині без сторонньої допомоги, зайти з ним до магазину, де немає пологого входу чи пандуса, або у транспорт без спеціального пониження? Про цю проблему ми не замислюємось, поки самі не стаємо батьками чи поки в нашому близькому оточенні не з’являються діти. Усі ці сходинки, бордюри та високі пороги — це все бар’єри, які не дозволяють батькам чи опікунам вільно пересуватися з маленькими дітьми. Це також перепони, що ускладнюють пересування людям з інвалідністю, для яких[…Читати далі…]
Читати далі
Якщо ваш стан змінився, скажімо, кудись поділася звична активність, погіршилися сон чи апетит, а від мотивації досягати цілей не лишилося і сліду, — це може бути сигналом, що вашій менталочці необхідна підтримка 🚨 Зверніть увагу на підказки організму і довірте свій ментальний стан тому, до кого вже звикли – сімейному лікарю. Навчання за програмою ВООЗ mhGAP, яке наразі проходять медики, зокрема й сімейні лікарі, дозволяє їм виявляти проблеми з ментальним здоров’ям та надавати підтримку. Пам’ятаймо, що «сімейний» не замінить психолога, психотерапевта чи психіатра, але зможе проконсультувати або ж перенаправити до[…Читати далі…]
Читати далі
Дотримуйтесь принципу «спочатку людина» Перше і головне правило – «cпочатку має бути людина». Якщо не знаєте, як сказати правильно, починайте фразу з «людина з…», а далі зазначайте її риси чи стан здоров’я, якщо це потрібно. Наприклад, людина з обмеженими можливостями, людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Якщо ж ми говоримо, наприклад, «інвалід», ми по суті знеособлюємо людину, зводимо її особистість до якоїсь одної характеристики. Але насправді ж це не так. Уникайте маскувальних слів Евфемізми, або маскувальні слова, вживаються, коли мовці не знають, як коректно говорити, бояться ненароком зачепити людину[…Читати далі…]
Читати далі
Коли ми гортаємо фото чи відео з місць шокуючих подій, то психіка напружується і домальовує те, чого на світлинах немає. Людська уява здатна придумати речі, набагато страшніші за реальність. І потім ця картинка не покидає думок і сьогодні, і завтра, і післязавтра. Яка у цьому загроза? Для ментального здоров’я зовсім немає різниці, дійсно відбулася подія чи людина її уявила. Наша психіка кожен спогад сприймає як абсолютно реальний, і відтворює до безкінечності. Наслідком можуть стати розлади сну та підвищена тривожність. «Ми хоч і вчимося давати собі раду, застосовуємо інструменти самодопомоги. Але[…Читати далі…]
Читати далі