безбар'єрність

Людині з дитячим візочком або на кріслі колісному легше піднятися пандусом. Людина з протезом нижніх кінцівок, ймовірніше, обере сходи. І коли ми проєктуємо простір з нуля, не можна віддати перевагу чомусь одному. Сходи обов’язково мають дублюватися пандусом і навпаки. Якщо це вхідна група, найкращий варіант – вхід в нуль. Гнучкість у користуванні – один із базових принципів, на яких будується універсальний дизайн. Як спростити уже спроєктовані простори з урахуваням норм доступності, щоб світ став зручним для всіх. Як ще на етапі планування нового будівництва знайти ідеальні рішення, що не потребуватимуть[…Читати далі…]

Ветерани не очікують, що ми розумітимемо, через що вони пройшли у боях та які випробування долають зараз на шляху до цивільного життя. Навпаки — кажуть, йшли захищати країну, аби менше людей усвідомлювали, що таке війна. Водночас захисники і захисниці будуть вдячні за емпатію і просту людяність.

Подивитися на свій дім по-новому. Оцінити сусідський спортивний майданчик з точки зору безбар’єрності. Перевірити доступність двору та знайти найближче укриття. Це не позапланова інспекція, а завдання, яке у рамках навчальної практики виконували студенти освітньої програми «Урбаністика та міське планування» Географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. За 3 тижні хлопці та дівчата дослідили близько 1 000 житлових будинків у 23 містах по всій Україні – від столиці та обласних центрів до середніх і маленьких населених пунктів. Рівень безбар’єрності оцінювали за допомогою чекліста «Місто без меж: житло», створеного експертами Безбар’єрність спільно з[…Читати далі…]

Для безбар’єрної мови є таке просте правило, яке звучить так: «спочатку говоримо про людину, а не про її риси». Тобто у фразах та висловах спочатку згадуйте людину, а далі вже її ознаки, якщо це потрібно. Наприклад, людина з обмеженими можливостями (людина з інвалідністю), людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Якщо ж ми говоримо, наприклад, «інвалід», ми по суті знеособлюємо людину, зводимо її особистість до якоїсь одної характеристики. Але насправді ж це не так. Усі ми значно більше, ніж якась одна ознака.

Інформація для тих хто повернувся з війни та про підтримку ветеранів — на сайті програми “Ти як?” за посиланням: https://www.howareu.com/#veterans

Доглядати поранених ветеранів — важка місія, яка зазвичай лягає на плечі рідних та близьких. Вони постійно перебувають поруч із ними у лікарнях, центрах реабілітації чи вдома. Вони беруть на себе догляд, фізичну й психологічну підтримку, а ще — купу бюрократичних питань. Водночас виконують хатні справи, виховують дітей і працюють. Тривала доглядова праця виснажує фізично й емоційно, тому піклувальники також потребують підтримки. Правозахисний центр для військових та їхніх родин «Принцип» розповідає, де і яку допомогу можуть отримати рідні ветеранів. Комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, ініційованої першою леді Олена[…Читати далі…]

В ютубі вийшло тревел шоу «Відвал ніг або All інклюзив», в якому військовий Олександр Терен подорожує Україною та досліджує міста на безбар’єрність з запрошеними гостями. Пересуваючись у кріслах колісних ведучі шоу відвідують найбільш відомі туристичні маршрути, пам’ятки та музеї. Перші три випуски – зі стендап-коміком Василем Байдаком у Вінниці, ведучою Машею Єфросиніною у Львові та блогером Однією Правою в Буковелі вже можна подивитися на ютуб. Рекомендуємо якісний український контент, в якому у розважальному форматі, через жарти та гумор підіймається надважливе питання доступності наших міст. А завдяки гостям їх подивиться широке[…Читати далі…]

Дати собі час на відпочинок чи перезавантаження. Це ок. Мати непродуктивні дні — теж ок. Навіть костюму Залізної людини потрібна дозарядка. Головне, щоб ці дні не ставали тижнями, місяцями і роками. А ваша продуктивність чи ?

Сергій Полосін — двічі ветеран: воював під час АТО та з початку повномасштабного вторгнення. Хоча сам каже, що називатися ветераном складно, бо війна ще триває і подумки пан Сергій, його побратими й посестри досі там. У кожного тепер своя боротьба — за повернення до цивільного життя. З огляду на власний досвід, в якому були бойові дії, контузії, поранення, реабілітація і довгий шлях адаптації серед цивільних, пан Сергій радить не закриватися у собі, не дозволяти собі стати «постраждалим». А коли й накриває — шукати підтримки серед «своїх»: у ветеранських просторах, у[…Читати далі…]

Коли травматичний досвід не пропрацьований, мозок діє так, ніби загроза досі присутня — навіть через місяці чи роки після того, як сталася певна подія. Всередині нас формується міцний зв’язок між емоційними спогадами і зовнішніми подразниками — візуальними образами, звуками, запахами чи смаками.  Так формуються тригери, які нагадують кнопки: якщо натиснути одну з них, нас «накриває» — ми переживаємо травматичний досвід знову. Найкращий спосіб позбутися тригерів — пропрацювати цей досвід зі спеціалістом. Якщо часом «накриває», попросіть про допомогу у відновленні, яке ви вже почали: 🔸 0 800 33 20 29 —[…Читати далі…]