1. /
  2. безбар'єрність

«Я не знаю». «Ми помилилися». «Нам потрібна пауза». У бізнесі, де керівники відповідають за швидкі результати та мінімізацію помилок, ці слова звучать ризиковано. Водночас саме вони часто відкривають простір для справжнього лідерства.

Інновації не створюються із повторення попереднього досвіду. Нові рішення з’являються тоді, коли лідер виходить за межі власної експертності та дозволяє команді працювати з невизначеністю. Щоб це обговорити спільнота «Бізнес без бар’єрів», об’єднана навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська, зустрілась в KSE Graduate Business School. Учасники взяли участь у воркшопі з розвитку лідерських навичок, який провела Дзвенислава Новаківська — коуч і фасилітаторка для лідерів змін та їхніх команд. Під час роботи учасники застосували підхід «4 рівні слухання» Отто Шармера з MIT Sloan School of Management. Методика базується на Теорії U та[…Читати далі…]

Читати далі

Це важливо: якщо у твоїх стосунках з партнером або партнеркою відсутня повага, порушуються особисті межі чи твоїми потребами нехтують, це вже є причиною для їхнього завершення.

Деякі такі випадки можуть траплятися одинично, коли у когось із вас поганий день чи ви втомлені, і разом ви можете розв’язати проблемну ситуацію. Але якщо вони постійно повторюються, це можуть бути токсичні або аб’юзивні стосунки . Токсичні стосунки часто є «лайтовою» версією аб’юзивних і їхніми першими «дзвіночками». Аб’юзивні стосунки завжди про владу, контроль та шкоду. Їх не можна змінити, а варто завершувати (може знадобитися безпечний план виходу з таких стосунків). Якщо ти зараз у дуже некомфортних взаєминах, спробуй поглянути на них крізь приклади в каруселі. Пам’ятай, що твої почуття важливі[…Читати далі…]

Читати далі

Було б дивно, якби на підземну парковку машини з’їжджали сходами, чи не так?

Тоді чому не всіх дивує, коли для людини на кріслі колісному встановлюють автомобільний пандус? Адже сама назва буквально кричить, для чого він. Доволі часто помилки під час розбудови безбар’єрного середовища полягають не у відсутності рішень, а у хибному розумінні їхнього призначення. Елементи доступності з’являються, але вони не працюють. І хоча формально норма виконана, на практиці простір залишається недоступним. З подібними кейсами команда ГО Безбар’єрність регулярно стикається під час співпраці з бізнесом, громадами та усіма, хто прагне розбудовувати безбар’єрне середовище. Попри те, що в Україні діють чіткі державні будівельні норми (ДБН),[…Читати далі…]

Читати далі

Є такі речі, на які глянеш, доторкнешся, понюхаєш — і вже на душі трохи приємніше.

Їх ще називають дофаміновими, бо вони працюють, як якорі, що допомагають триматися у важкий день І ні, це не означає, що треба купувати речі, щоб покращувати свій стан Часто такі дофамінові штучки дрібні, придбані випадково або знайдені серед сімейних реліквій, але вайбові й дорогі серцю. Маєш такі? Розкажи про них

Читати далі

Звільнення з полону – це не кінець, а початок нової історії. Людина виходить із тиші в гучний світ, і знову вчиться бути в соціумі. Вона повертається не лише з ізоляції, а й до самої себе. Утім, за цей час в оточенні, ймовірно, багато чого змінилося.

Як допомогти пройти шлях відновлення Чому досвід полону не можна узагальнювати і як уникнути стигматизації Про міфи й реальність, повернення відчуття безпеки та надання фахової допомоги – у новому освітньому серіалі «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» на платформі Дія.Освітаhttps://osvita.diia.gov.ua/…/do-no-harm-support-after… «Полон – це втрата власного світу, у якому все мало сенс. У примусовій ізоляції людина не контролює ні своє тіло, ні час, ні простір. Її життя звужується до кількох метрів відстані до стіни, залізних дверей чи бетонної підлоги. Світло – коли дозволять. Вода – коли дадуть. Кількість їжі зведена[…Читати далі…]

Читати далі

Презентування інфобоксу щодо взаємодії з людьми, які пережили полон, тортури, ізоляцію, сексуальне насильство

Міністерство у справах ветеранів України інформує, що в межах реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”, за ініціативи Першої леді Олени Зеленської, було розроблено та презентовано комплексний інфобокс щодо взаємодії з людьми, які пережили полон, тортури, ізоляцію, сексуальне насильство. Ключові складові інфобоксу: освітній серіал “Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону” (10 серій), розміщений на платформі “Дія.Освіта”, він надає практичні рекомендації щодо уникнення стигматизації та повторної травматизації звільнених осіб; довідник “Життя та служба після полону” – покроковий гід, що охоплює питання медичної реабілітації, соціальної адаптації, фінансової грамотності та розвитку ветеранського[…Читати далі…]

Читати далі

За п’ять років у темі безбар’єрності було пройдено багато

Від перших кроків, перших дискусій на цю тему, коли для багатьох вона розкрилася ширше, ніж тема про людей з інвалідністю, і до сьогоднішнього етапу, на якому кожне міністерство реалізує власний проєкт безбар’єрності. Загалом – 25 проєктів, які охоплюють усі сфери суспільного життя. Сьогодні відбулося перше в цьому році засідання Ради безбар’єрності, яке, як завжди, зібрало представників уряду, голів профільних комітетів Верховної Ради, представників ООН, Ради Європи, інших міжнародних партнерів, начальників військових адміністрацій, голів громад, громадських діячів. Подякувала всім присутнім за системну працю, а Прем’єрці Юлія Свириденко – за лідерство. Цього[…Читати далі…]

Читати далі

«Стандартної» людини не існує. Кожен із нас постійно змінюється: проходить етап дитинства, стає підлітком, дорослішає.

Фізичні параметри не є сталими: зріст може візуально відрізнятися через підбори, а вага тіла – коливатися протягом усього життя. Часом ми потребуємо більше простору навколо, бо змушені скористатися милицями або в руках – важка валіза. Навіть упродовж одного дня людина може відчувати себе інакше: прокидатися сонною, на роботі бути зосередженою, а ввечері – розслабленою. Насправді безбар’єрність стосується кожного, адже від 30% до 50% українців постійно або тимчасово належать до маломобільних груп. Про людське різноманіття, напрями безбар’єрності та типові помилки в облаштуванні доступного середовища говорила експертка ГО Безбар’єрністьSvitlana Hnatiuk під час[…Читати далі…]

Читати далі

Жити в часи тривалої невизначеності — це як бігти марафон під дощем.

Мозок постійно працює на максимумі, намагаючись прорахувати кожен наступний крок у потоці новин, відключень світла чи обстрілів. І часто, намагаючись вберегтися від хаосу навколо, ми потрапляємо у пастки, які забирають лише більше сил. Проте вміння справлятися з труднощами починається не з подолання обставин, а з турботи до себе. Коли ти визнаєш свою втому і не дуже вдалий день, просто завари чай та вчасно відклади телефон. Гортай карусель, щоб розпізнати дії, які непомітно «з’їдають» твої ресурси

Читати далі

Навесні квіти з’являються не лише в парках, а й біля під’їздів, кав’ярень, офісів. Але іноді навіть такі дрібниці викликають обурення та суперечки: не на часі. І що замість висаджувати клумби та купувати вазони – краще відправити донат.

Утім, не все вимірюється грошима. Газони біля входу – це не про розкіш, а про користь. Зелені зони поглинають пил, освіжають повітря та знижують температуру біля будівлі. А ще це – про відчуття спокою та безпеки, яке так важко зберегти в умовах війни. Квітники милують око та створюють середовище, в якому хочеться затриматися та відновити внутрішню енергію. Добре продумане озеленення може допомагати й з навігацією: спрямовувати людину з білою тростиною, чітко позначати прохід або вхідну групу. Клумби врівень з тротуаром не заважають руху та сприяють водовідведенню. А підняті квітники з[…Читати далі…]

Читати далі