Увага! Картопляна міль

Ізмаїльська райдержадміністрація та Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області інформують щодо картопляної молі та заходів боротьби із нею.

До карантинних організмів, які вже давно гостюють у нашому регіоні, додалась ще й картопляна міль. Цей шкідник пошкоджує картоплю, томати, баклажани, перець. Найбільше міль ушкоджує картоплю. Бульби, які були пошкоджені гусеницями, погано зберігаються, сильніше уражуються хворобами, втрачають товарний вигляд і якість.

Батьківщиною картопляної молі є Південна Америка. На даний час шкідник широко розповсюджений на всіх континентах. Перші випадки виявлення шкідника на території України були зафіксовані у 1980-му році. Пізніше картопляну міль виявляли в різних областях України. Уперше картопляна міль в Ізмаїльському районі була виявлена на території села Багате протягом 2008 року. На території села Десантне Вилківської ТГ у 2024 році також було виявлено вогнище картопляної молі на площі 5 гектарів, був запроваджений карантинний режим.

Картопляна міль – комаха теплолюбива, може розвиватися не тільки влітку, але і взимку за температури зберігання картоплі вище 10 градусів. Гусениці, які проникають в листки, виїдають паренхімну тканину, при цьому епідерміс залишається неушкодженим. В результаті утворюються «міни», за якими можна швидко виявити місцезнаходження. Гусениці молодших віків часто роблять ходи в центральній жилці листка. В бульби гусениці вгризаються через вічка, в які самки, зазвичай, відкладають яйця.

Характерною ознакою пошкодження бульб картоплі є екскременти гусениць молі на поверхні бульб. Ходи гусениць знаходяться під шкіркою і всередині бульби. Згодом стара частина ходів заповнюється екскрементами; стінки ходів вкриваються шкіркою і при розкритті легко відділяються від здорової частини бульби. Плоди томатів і баклажанів, які мають гладеньку поверхню, пошкоджуються гусеницями біля плодоніжки або в місці прикріплення квітки. При розрізі ушкоджених плодів можна виявити гусениць різних віків та їхні ходи, заповнені екскрементами.

Масовий літ відбувається відразу після заходу сонця або вранці перед сходом сонця. Терміни льоту метеликів молі змінюються в залежності від погодних умов та пори року. Порогова температура активності імаго (доросла стадія розвитку катртопляної молі) складає 8°С. Восени метелики активні вдень. Самки починають летіти на 1-2 дні раніше ніж самці. Тривалість життя та плодючість імаго залежать від погодних умов та додаткового живлення.

Середня тривалість життя імаго становить 10-12 днів, при можливості додаткового живлення тривалість життя збільшується вдвічі. В середньому одна самка відкладає 62-110, максимально – 400 яєць. При зберіганні картоплі 6-18 днів за температури 6-8°С кількість гусениць, які відродились з яєць зменшується на 1,7-2,6%; через 30 днів кількість мертвих яєць збільшується до 16,3%, а через 42 дні – 53,5%. За температури 15-26°С ембріональний розвиток триває від 4 до 8 днів.

Після відродження гусениця деякий час залишається нерухомою (20-30 хв.), після чого обирає місце, через яке можна потрапити в рослину. В такому місці вона сплітає невелике укриття, прогризає покривну тканину і приступає до живлення. Тривалість розвитку гусениці залежить від температури. За 17-24°С вона складає 13-14, за 22-27°С – 11 днів. Залялькування відбувається в поверхневому шарі ґрунту, під бульбами або на рослині при основі черешків листків, а також в різних щілинах, на мішковині або в тарних ящиках. Кокон, зазвичай, прикритий частинками ґрунту, які прилипли до нього, залишками корму і екскрементами.

Імаго – невеликий метелик, розмах крил 12-16 мм. Передні крила коричнево-сірі з чорнуватим внутрішнім краєм, помітні жовті лусочки і темно-коричневі штрихи без смуг. Торочки світло-сірі з темним нальотом на внутрішньому боці. Задні крила світло-сірі, однотонні. На передньому краї заднього крила самця є китиця (френулум) з довгих волосків. Стать комахи можна встановити за малюнком складених передніх крил. У самки три невеликих плями, розміщених ближче до основи заднього краю крил і темна смуга, яка їх з’єднує в складеному положенні, останні утворюють загальну крупну пляму. У самця невеликі плями чітко відокремлені. Крім цього, у самця від боків передостаннього сегмента черевця відходять густі довгі волосяні китиці. Останній членик черевця самки видовжений, яйцеклад злегка виступає вперед. Вусики щетинкоподібні, багаточленикові, чорні, світліші з нижнього боку. Яйце: овальне, розміром 0,45-0,55х0,8 мм. Щойно відкладені яйця білувато-перламутрові. З розвитком зародку яйце темнішає. Перед відродженням гусениці вона стає помітною крізь оболонку яйця. Гусениця: линяє тричі, має чотири віки, які добре відрізняються за шириною головної капсули.

На півдні України картопляна міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні – жовтні. На Україні картопляна міль є, в основному, шкідником картоплі при зберіганні, проте завозитись з інших країн може із імпортними томатами і баклажанами. У фазах яйця, гусениці і лялечки картопляна міль може розповсюджуватись з насіннєвою та продовольчою картоплею. Основним способом поширення шкідника є перевезення і висаджування заселених бульб.

Фітосанітарні заходи:

Запобігання завезенню й поширенню шкідника у нові райони, дотримання карантинних правил. Забороняється також ввозити плоди томатів, баклажанів та інших пасльонових культур із зон зараження країн розповсюдження картопляної молі.

Фумігація бульб картоплі перед висаджуванням. Знищення пасльонових бур’янів підгортання кущів, що не допускає оголення бульб, збирання врожаю до засихання бадилля та негайне вивезення з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка ґрунту.

Найдієвішими заходами боротьби є комплекс карантинних, організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів: систематичне обстеження полів, місць складання і зберігання картоплі; просторова ізоляція пасльонових культур у сівозмінах; глибока оранка полів з-під пасльонових; збирання врожаю до відмирання бадилля в стислий термін; післязбиральне знищення залишків бадилля; оптимальний режим лікувального й основного періодів зберігання картоплі; карантинні заходи щодо попередження поширення картопляної молі.

Демидов О. П. – головний спеціаліст відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, державний фітосанітарний інспектор, тел. 067799741.