Граблі Брежнєва для Путіна: дайджест пропаганди РФ за 2 червня
Напередодні 100 днів путінської агресії в Україні у Москві випустили «темник» для ЗМІ та офіційно оголосили про кінець мирного космосу. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 2 червня.
- 7 ознак афганської війни в Україні
- Повільні, але невблаганні санкційні жорна
- Кінець «мирного космосу»
- Як НАТО останні 22 роки «загрожувало» Росії
7 ознак афганської війни в Україні
Сьогодні рівно 100 днів, як триває війна в Україні. З цієї нагоди Кремль, як повідомляє «Медуза», випустив темник для російських ЗМІ з вимогою не акцентувати на цьому увагу.
Навіщо це було зроблено? До війни просувався наратив, що Україна – слабка держава, а російська армія – непереможна. За 100 днів з’ясувалося, що перша – не слабка, а друга – не непереможна.
Тоді Кремль почав робити гарну міну при поганій війні, говорячи, що «у подібних операцій не може бути чітко визначеного таймінгу» і вона ведеться вже не з Україною, а «з колективним Заходом».
НАСПРАВДІ, за всіма зовнішніми ознаками «спеціальна воєнна операція» в України дуже нагадує «введення обмеженого військового контингенту радянських військ» в Афганістан у 1979 році.
– Ще у березні 1979 року керманич СРСР Брежнєв сказав: «Участь наших військ в Афганістані недоречна і може завдати шкоди не лише нам, а й передусім їм».
– А вже у грудні Кремль ввів війська, мотивувавши свої дії «проханням» уряду Афганістану та Договором про співробітництво, який був укладений за рік до того.
– Резолюція Ради Безпеки ООН із засудженням радянського вторгнення, тоді була заблокована саме СРСР. Але загальний результат голосування 104:18 на користь антирадянської коаліції в ООН на чолі зі США.
– Коли стало зрозуміло, що «обмежений військовий контингент» втягнувся у війну всерйоз і надовго, радянська пропагандистська машина пояснювала це підлою допомогою нацистам моджахедам з боку США, а їх ПЗРК «Стінгер» тоді був тим же, чим в Україні стали «Джавелін», «Байрактар», а згодом ймовірно і HIMARS.
– Усе це відбувалось на тлі урочистого відкриття в окупованих районах Афганістану шкіл, дитячих садків, «слів вдячності» звільнених від моджахедів мирних афганців й т.д.
– Водночас в СРСР люди дізнавалися правду з «сарафанного радіо», яке у підсумку перемогло державне з його приховуванням справжньої кількості втрат.
– До речі, голова МЗС СРСР Громико та маршал Соколов, який у грудні 1979 року був призначений керувати операцією, вважали, що в Афганістані впораються за місяць.
Повільні, але невблаганні санкційні жорна
Афганська війна стала завершальним акордом для СРСР. Але перші ноти звучали набагато раніше. Хоча до останнього теж дуже бравурно. Наприклад, як зараз в Росії.
НАСПРАВДІ, ставши світовим рекордсменом за кількістю отриманих санкцій, Росія тільки починає політ в економічну прірву. Санкційні жорна мелють повільно, але невблаганно. Ось лише шість ознак цього.
– За підсумками квітня ВВП РФ скоротився вперше з початку війни – на 3%. Мінекономрозвитку РФ заявило, що це стало результатом «безпрецедентного санкційного тиску».
– Вперше з лютого 2022 року спад зафіксований у більшості базових галузей. Промисловість впала на 1,6%, видобуток нафти та газу майже на 10%, а автопром практично зупинився (-85,4%).
– Обіг роздрібної торгівлі впав на 9,7% – рекордно з локдаунів-2020. Після того, як мешканці РФ витратили запаси вільних грошей, ціни злетіли рекордно за 20 років, а іноземні компанії обірвали постачання імпорту та почали закривати магазини.
– Ще сильніше – на 11,9% – обвалилася оптова торгівля. Вантажообіг транспорту просів на 5,9%.
– Опитування Bloomberg, проведене в травні, показало, що більшість експертів очікують на дворічну рецесію (першу з середини 1990-х), яка до 2024 року обнулить понад 10 років російського економічного зростання. Відповідно до консенсус-прогнозу ВВП РФ впаде на 10% цього року (рекордно з 1994 року).
– За цей рік Росія втратить від 9% до 17% видобутку нафти, від 6% до 8% газу, понад 19% інвестицій, а падіння рівня життя – на 6,8%; у перерахунку на реальні доходи людей воно буде максимальним з 1998 року. Того самого, коли Росія оголосила дефолт.
Скотт Джонсон з Bloomberg Economics констатує: «Санкції душать економіку Росії. Так, влада запобігла її різкому краху, стабілізувавши фінансову систему, але проблеми поширюватимуться й за межі орієнтованих на зовнішню торгівлю секторів».
Кінець «мирного космосу»
В Росії дійсно панікують. І намагаються включити скасування санкцій у майбутній мирний переговорний пакет з Україною. Вашингтон однозначно заявив – це не пов’язані речі, але у Кремлі чомусь вперто не вірять. І реально вважають, що «українська маріонетка» (говорячи відомим російським наративом) зможе повпливати на своїх «заокеанських господарів».
А поки весь їх фінансово-економічний геній народив пропозицію друкувати гроші. Голова «Роскосмосу» Рогозін офіційно запропонував надрукувати 350 млрд доларів резервів Центробанку РФ, які заблоковані на Заході. Звичайно, великий шмат з них він хоче собі.
НАСПРАВДІ, з космосом у Росії – як в однієї з її головних переможних «скреп» – справжній жах.
– У багатьох випадках взагалі складно уявити, як російська космічна галузь може впоратися без комплектуючих із Європи, США та Японії. Їх на AliExpress не придбаєш. Навіть якщо вони виготовлені в інших країнах, права на них належать США чи Європі, отже, на них також поширюються санкції.
– Після 2014 року (через санкцій після незаконної анексії Криму) була спроба купувати у китайців. Але 90% того, що «Роскосмосу» знадобилося з їхнього асортименту, виробляється за ліцензіями США без права передачі в треті руки. З огляду на велику космічну програму КНР, Пекін ризикувати не стане.
– В останніх російських супутниках дистанційного зондування Землі застосування іноземних комплектуючих доходить до 80%.
– Що це означає, можна побачити на прикладі супутників для цілодобового оперативного моніторингу повеневої та пожежонебезпечної обстановки. (А в Росії це регулярне і катастрофічних масштабів лихо). Так ось, у «Роскосмоса» цих супутників залишилось лише п’ять. І всі вони до того ж низької роздільної здатності.
– У космонавтиці є важливий параметр: скільки супутник працює протягом одного витка. Супутник Starlink Ілона Маска працює на всьому витку, тому що безліч країн є комерційними споживачами його сигналу і відповідно платять за це. Поверхня РФ становить 3% від земної. І супутник Рогозіна працюватиме лише для цих трьох відсотків, бо інші країни не цікавлять послуги «Роскосмоса».
– Після того, як Рогозін заявив, що «Маск зі своїм Starlink причетний до постачання фашистських сил в Україні», стало ясно: мирному космосу в Росії прийшов остаточний кінець.
2 червня це підтвердив і сам Рогозін: «всі кошти Роскосмосу спрямують на мобілізаційні плани, кооперацію з бойових ракетних засобів, які вже застосовуються в Україні. Зокрема, на «Кинджали» та «Іскандери». Таким чином, ми фактично вже стали частиною російських збройних сил».
До речі, одним із передостанніх акордів СРСР була не просто «гонка озброєнь» з США, а намагання чимось відповісти на американську космічну програму під назвою Стратегічна оборонна ініціатива (так звані «Зоряні війни»). Зоряні війни СРСР також програв. Разом із Афганістаном і світлим майбутнім.
Як НАТО останні 22 роки «загрожувало» Росії
Відмінностей між війною СРСР в Афганістані та Росії в Україні, звичайно, вистачає. Одна з них – відсутність у той час такої шаленої дезінформації, спрямованої на іноземну аудиторію. Зі своєю аудиторією проблем не було, адже як жартували в той час «в газете «Правда» нет известий, а в газете «Известия» нет правды».
Зараз з цим простіше. Один з головних наративів російської влади та її пропагандистської обслуги: «НАТО загрожує Росії».
НАСПРАВДІ, як НАТО «загрожувала Росії» чітко показує ця інфографіка. До 24 лютого провідні країни альянсу зменшили свої війська порівняно з 1990 роком у середньому вдвічі.
І лише зараз вирішили збільшити свої по-справжньому «обмежені контингенти». Польща – до 250 тисяч солдатів та 50 тисяч резервістів. Канцлер ФРН Шольц взагалі заявив, що бундесвер стане найбільшою конвенційною армією в Європі, яка перевершуватиме чисельність усіх країн альянсу.
Далі – буде. І все це лише тому, що Росія вирішила через 33 роки наступити на «афганські граблі». Забувши, що Україна зараз значить для Європи набагато більше, ніж навіть Афганістан для СРСР. Путін добиває Росію Україною так само, як Брежнєв Афганістаном добив СРСР. Тоді це тривало 10 років. Але зараз буде швидше. Запас міцності у брежнєвського СРСР і путінської Росії різний. І це чітко показали перші 100 днів повномасштабної війни в Україні.