1. Хто підпадає під дію Закону України «Про державну службу»?
Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Статтею 1 Закону України «Про державну службу» визначено поняття «державна служба» і «державний службовець».
Так, державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
– аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
– забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
– забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
– здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
– управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
– управління персоналом державних органів;
– реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, їх апараті (секретаріаті) (далі – державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Дія Закону України «Про державну службу» поширюється на державних службовців:
1) Секретаріату Кабінету Міністрів України;
2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
3) місцевих державних адміністрацій;
4) органів прокуратури;
5) органів військового управління;
6) закордонних дипломатичних установ України;
7) державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені статтею 91 Закону України «Про державну службу»;
8) інших державних органів.
2. На які категорії посад поділяються державні службовці та які ранги присвоюються державним службовцям за Законом України «Про державну службу»?
Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.
Встановлюються такі категорії посад державної служби:
1) категорія “А” (вищий корпус державної служби) – посади:
Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств;
керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників;
керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників;
голів місцевих державних адміністрацій;
керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
2) категорія “Б” – посади:
керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників;
керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників;
заступників голів місцевих державних адміністрацій;
керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників;
заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
3) категорія “В” – інші посади державної служби, не віднесені до категорій “А” і “Б”.
Кількість посад державної служби категорій “А” і “Б” в державному органі повинна становити не більше третини його штатної чисельності.
Прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов’язаних із службою, здійснюються з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються.
Ранги державних службовців є видом спеціальних звань.
Встановлюється дев’ять рангів державних службовців.
Присвоюються такі ранги:
державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», – 1, 2, 3 ранг;
державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «Б», – 3, 4, 5, 6 ранг;
державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «В», – 6, 7, 8, 9 ранг.
Ранги державним службовцям присвоює суб’єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.
Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування – після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.
Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.
3. Чи існують обмеження політичної активності державних службовців?
Однією з новацій Закону України «Про державну службу» є вимога щодо політичної неупередженості державного службовця.
Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про державну службу» державний службовець повинен неупереджено виконувати законні накази (розпорядження), доручення керівників незалежно від їх партійної належності та своїх політичних переконань.
Державний службовець не має права демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії або бездіяльність, що у будь-який спосіб можуть засвідчити його особливе ставлення до політичних партій і негативно вплинути на імідж державного органу та довіру до влади або становити загрозу для конституційного ладу, територіальної цілісності і національної безпеки, для здоров’я та прав і свобод інших людей.
Державний службовець не має права:
1) бути членом політичної партії, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорії “А”. На час державної служби на посаді категорії “А” особа зупиняє своє членство в політичній партії;
2) обіймати посади в керівних органах політичної партії;
3) суміщати державну службу із статусом депутата місцевої ради, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорії “А”;
4) залучати, використовуючи своє службове становище, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери, інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями;
5) у будь-який інший спосіб використовувати своє службове становище в політичних цілях.
У разі реєстрації державного службовця кандидатом у депутати Центральною виборчою комісією, виборчими комісіями, сформованими (утвореними) в установленому порядку, він зобов’язаний в одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби.
Державному службовцю за його заявою надається відпустка без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі. Зазначена відпустка надається за рішенням керівника державної служби з дня його повідомлення про участь у виборчому процесі і до дня його завершення відповідно до виборчого законодавства.
Державний службовець не має права організовувати і брати участь у страйках та агітації (крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті).
4. Які складові заробітної плати державного службовця та які є групи оплати праці?
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця складається з:
1) посадового окладу;
2) надбавки за вислугу років;
3) надбавки за ранг державного службовця;
4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;
5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;
6) премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії.
До премій державного службовця належать:
1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
При цьому загальний розмір премій, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.
Посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці:
до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади;
до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади;
до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади;
до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади;
до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади;
до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади;
до групи 7 належать посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади;
до групи 8 належать посади провідних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади;
до групи 9 належать посади спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади.
5. Чи може бути знято до закінчення року дисциплінарне стягнення?
Якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплінарне стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо державний службовець не вчинив нового порушення Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів у сфері державної служби і виявив себе сумлінним службовцем, дисциплінарне стягнення стосовно нього може бути знято до закінчення року, протягом якого воно було накладено, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення. Право на дострокове зняття дисциплінарного стягнення належить суб’єкту призначення, що його застосував.
Начальник управління кадрової
роботи та державної служби Головного
територіального управління юстиції в
Одеській області І.М. Чумак