Управління соціального захисту населення Ізмаїльської РДА знову інформує роботодавців про економічну вигоду та соціальну значимість офіційного працевлаштування громадян та наголошує на недопущення використання неоформленої праці.
Досвід останніх років свідчить, що співпраця з юридичними та фізичними особами – підприємцями більш ефективна, якщо вона будується на основі врахування інтересів роботодавців, і перш за все – економічних. Саме тому актуальним напрямком в роботі державних органів є компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Нагадаємо, що Законом «Про зайнятість населення» передбачені пільги зі сплати ЄСВ у вигляді компенсації витрат на сплату ЄСВ у розмірі від 50% до 100%:
1) Частиною 3 ст. 24 Закону передбачено компенсацію 50% фактичних витрат зі сплати ЄСВ роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і протягом цього періоду щомісяця виплачував працівникові зарплату в розмірі не менше 3-х мінімільних зарплат.
2) Статтею 26 Закону передбачено компенсацію 100% фактичних витрат зі сплати ЄСВ роботодавцям, які працевлаштовують на строк не менше 2-х років соціально незахищених громадян (які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці), направлених центром зайнятості. Строк виплати компенсації — протягом 12 місяців із моменту працевлаштування безробітного. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін (зверніть увагу — йдеться саме про згоду сторін, а не за власним бажанням працівника) до закінчення 2-річного строку сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету відповідного фонду або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний;
3) Частиною 2 ст. 27 Закону передбачено компенсацію 100% фактичних витрат зі сплати ЄСВ суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують на строк не менше 2-х років безробітних, направлених центром зайнятості, на нові робочі місця у пріоритетних видах економічної діяльності. Строк виплати компенсації — протягом 12 місяців із моменту працевлаштування безробітного.
Звертаємо вашу увагу, що Кабінетом Міністрів України постановою КМУ від 06.06.2018 р. № 459 внесено зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого власною постановою від 13.03.2013 р. № 153. Таким чином зазначений документ приводиться у відповідність до вимог Закону України від 03.10.2017 р. № 2148 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”.
Змінами передбачено передання повноважень щодо компенсування роботодавцям за рахунок коштів Державного бюджету України фактичних витрат у розмірі 50% суми нарахованого ЄСВ за працевлаштування на нове робоче місце особи від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Це означає, що рішення про призначення компенсації роботодавцеві 50% суми ЄСВ за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце, прийматимуть і компенсацію виплачуватимуть центри зайнятості. Відповідно, довідку про виконання роботодавцем умов для компенсації ЄСВ потрібно подавати до центру зайнятості. Змінами також встановлено, що для отримання компенсації роботодавець щомісяця протягом наступних 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає центру зайнятості довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ, за формою згідно з додатком до постанови від 13.03.2013 р. № 153. Уряд також уточнив, що відсутність зменшення штатної чисельності працівників і фонду оплати праці підтверджуватимуть шляхом порівняння середньооблікової кількості штатних працівників і розміру фонду оплати праці за місяць із середнім значенням середньооблікової кількості штатних працівників і середнім значенням розміру фонду оплати праці за 12 місяців, що передують місяцю перевірки показників.