Перше, з чим стикається людина біля будівлі фінансової установи – це вхідна група. Саме від її облаштування залежить, чи зможе клієнт самостійно та безпечно потрапити всередину, чи розвернеться ще біля дверей.
Аби доступ був дійсно безбар’єрним, вхідний майданчик має бути просторим – щонайменше 1,5 на 1,5 метра. Для внутрішніх тамбурів теж є вимоги: глибина від 1,5 метра та ширина від 2,2 метра – щоб було зручно розвернутися, наприклад, на кріслі колісному.
Важливу роль відіграє і безпека під ногами. Покриття майданчиків і підлоги в тамбурах має бути твердим і обов’язково шорстким, щоб запобігти ковзанню в дощову чи морозну погоду. Окрім цього, вхідну зону, сходи та пандуси рекомендовано захищати навісом від опадів із продуманою системою водовідведення. Якщо встановлено дренажні або водозбірні ґрати, їх монтують врівень із підлогою, а чарунки роблять дрібними (з шириною до 15 мм), щоб у них не застрягали колеса чи підбори.
Детальну інформацію про облаштування вхідної групи та фізичну доступність банківської установи містить гайд «Безбар’єрність у сфері фінансових послуг: практичний порадник». Фінансовий довідник, створений в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», можна завантажити за посиланням 
https://bbu.ngo/haid-bezbar-iernist-u-sferi-finansovykh….
Проєкт реалізовано громадською організацією Безбар’єрність за підтримки Visa, ПриватБанк, Ощадбанк, ПУМБ у співпраці з Національний банк України.
Коли йдеться про сходи, головне правило – вони мають бути рівними, суцільними та однаковими за висотою й шириною в межах одного маршу. Особлива увага приділяється візуальним орієнтирам для людей із порушеннями зору: перша та остання сходинки обов’язково маркуються яскравою контрастною фарбою, стрічкою або спеціальним матеріалом по всій ширині.
Перед початком сходів і після їх завершення облаштовують попереджувальні тактильні смуги. По обидва боки також встановлюють подвійні поручні на висоті 0,7 та 0,9 метра. Вгорі та внизу їх обов’язково продовжують по горизонталі ще на 30 сантиметрів із безпечними заокругленнями.
Будь-які сходи мають дублюватися пандусом (або підіймальною платформою), ширина якого в просвіті має бути не менше 1,2 метра для нового будівництва та від 0,9 метра для вже існуючих споруд. Для безпечного підйому поверхню пандуса роблять шорсткою та контрастною за кольором, а по краях, що не примикають до стін, монтують захисні бортики заввишки не менше 5 сантиметрів. Також після кожного підйому облаштовують рівні горизонтальні проміжні майданчики глибиною від 1,5 метра, де людина, яка користується кріслом колісним, милицями або батьки із дитячим візочком, можуть перепочити.
Фінальний етап входу – двері. Найбільш зручним типом є автоматичні або ж розпашні конструкції, які відчиняються назовні та в розкритому стані не перекривають шлях із пандуса. Дверний проріз має бути широким (не менше 0,8–0,9 метра), а самі двері краще робити взагалі без поріжка або з мінімальним порогом до 2 сантиметрів, виділеним контрастним кольором. Дверна ручка повинна чітко відрізнятися від полотна дверей і розташовуватися на висоті від 85 до 110 сантиметрів. Найкраще обирати ручки важільного чи П-подібного типу, якими легко скористатися навіть однією рукою чи кулаком без значних зусиль і повороту зап’ястя.
Якщо полотно дверей збігається за кольором із фасадом, або якщо будівля має світлопрозорі стіни та двері, виникає серйозний бар’єр для відвідувачів. У таких випадках скляні конструкції обов’язково маркують (до прикладу, смугами або елементами фірмового стилю) на рівні очей (на висоті 1,2–1,8 метра), щоб зробити перешкоду помітною. Також рекомендовано додавати на двері великі текстові таблички «Вхід / Вихід» із чітким контрастом кольорів.
Більше про принципи безбар’єрності, коректну комунікацію та сучасну етику взаємодії – у «Довіднику безбар’єрності» https://bf.in.ua
«Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, об’єднаних навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.