Оновлено підходи до реагування на булінг і жорстоке поводження з дітьми в закладах освіти
Міністерство освіти і науки України оновило Порядок реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу (наказ МОН від 18.06.2026 № 961). Це пов’язано зі змінами у законодавстві у сфері захисту прав дитини. Зокрема, підходи до визначення булінгу узгоджено із Законом України «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою реагування на випадки насильства і жорстокого поводження з дітьми.
Що це означає на практиці для батьків, учителів та всіх, хто опікується безпекою дітей
Головний меседж змін — негайність дій, нульова толерантність до насильства та обов’язкова психологічна підтримка. Для батьків: прозорість, швидкість та захист.
Запроваджено єдину комісію для розгляду випадків насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих механізмів реагування в закладах освіти діятиме єдиний підхід: одна комісія розглядатиме всі випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, зокрема повідомлення про булінг.
Визначено чіткі терміни реагування на повідомлення про насильство. Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Оновлений порядок гарантує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов’язково фіксується під час розгляду, а вислуховування відбувається за участю батьків або їхніх представників і практичного психолога чи соціального педагога (або без батьків — за їхньою письмовою згодою).
Зафіксовано перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них економічний тиск (зокрема позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту) та будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до завдання ударів.
Збільшено коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер він охоплює ширше поняття — учасників колективу, до яких належать здобувачі освіти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Запроваджено обов’язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не дають очікуваного результату, комісія має переглянути їх і, якщо потрібно, скоригувати.
Уточнено критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два або більше разів протягом 12 місяців із дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.
Встановлення факту булінгу — виключна компетенція суду. Комісія закладу освіти не визначає, чи був факт булінгу, її головне завдання — оцінити ситуацію, визначити потреби дитини, організувати необхідну підтримку та ухвалити рішення в найкращих інтересах дитини.
Важливою є робота з наслідками, а не покарання заради покарання — для кривдників, свідків та постраждалих розробляються індивідуальні програми виховного впливу та психолого-педагогічного супроводу.
Зміни допоможуть вчасно виявляти випадки насильства, швидше реагувати на них і забезпечувати дітям, які постраждали, підтримку. Оновлені порядки також мають створити в закладах освіти єдиний і зрозумілий підхід до запобігання насильству та реагування на такі випадки відповідно до чинного законодавства.
Булінг — це не «дитячі пустощі» чи «етап дорослішання». Це виклик, який вимагає злагодженої роботи всієї системи: школи, батьків, поліції та відповідних служб.