Ізмаїльський район — у жалобі…
Ми схиляємо голови, прощаючись із водієм 2 кулеметного взводу 5 штурмової спецроти солдатом Владиславом Васильєвим, який віддав найдорожче — своє життя — захищаючи територіальну цілісність та незалежність України від російських окупантів.
Владислав Борисович народився та виріс в Ізмаїлі, навчався у школі № 14, закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Доля подарувала йому справжнє кохання — і Владислав створив щасливу родину. Він невтомно працював, щоб найрідніші люди були огорнуті його теплом, турботою і любов’ю.
Але коли Україну чорною хмарою накрило повномасштабне воєнне вторгнення росії, Владислав, ні миті не вагаючись, став на захист рідного дому та своєї Батьківщини.
У вересні 2024 року на одній з найгарячіших ділянок бойового протистояння з російськими окупантами зв’язок з захисником обірвався — він зник безвісти. Довгі місяці рідні жили надією, що він живий, що неодмінно повернеться до своєї маленької донечки, якій виповнилося лише три рочки…
У травні 2025 року надійшла трагічна звістка, що водій 2 кулеметного взводу 5 штурмової спецроти солдат Владислав Васильєв віддав своє життя, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України від російських загарбників.
Ізмаїльська районна державна адміністрація з невимовним болем висловлює найщиріші співчуття родині, близьким і друзям полеглого Героя. У цей скорботний час ми всі разом з вами.
Памʼять про Владислава Борисовича Васильєва назавжди залишиться у наших серцях.
Вічна Слава Українському Воїну, який до останнього подиху захищав рідну Україну і право українського народу на щасливе майбутнє — на власній землі та під мирним небом вільної, незалежної, соборної України…
Владислава Борисовича Васильєва буде поховано з військовими почестями на Алеї Слави на Новому цвинтарі рідного міста.
Слава Україні!
Героям слава!
