1. /
  2. Економіка, бізнес, розвиток інфраструктури
  3. /
  4. Загальний огляд економіки, опис...

Загальний огляд економіки, опис природних ресурсів, відомості про транспортну інфраструктуру, засоби комунікації, промисловість, сільське господарство

 Ізмаїльщина – унікальний край, розташований в південно-західній частині Одеської області. Родючі степові масиви, щедрі сади і виноградники, рідкісні по красі і багатству природних ресурсів озера, багатолюдні, сучасного архітектурного вигляду села з розвинутою виробничою базою і соціальною інфраструктурою – от що таке Придунав’я, самобутній, унікальний у господарському, культурному, етнографічному відношенні край. Врода і гордість українського південно-заходу, Ізмаїльщина – один з найсильніших аграрних і національно-культурних регіонів Одеської області.

 Ізмаїльський район – високорозвинений сільськогосподарський регіон, де сільське господарство і переробка відіграють значну роль у структурі народногосподарського комплексу області й України в цілому.

 Для Придунав’я, надзвичайно різноманітному і насиченого в етнографічному плані регіону характерне багатство культурних традицій.

 В січні 2009 року ми відзначили 50-річчя з дня утворення Ізмаїльського району. За минулі десятиліття змінився вигляд сіл, їх соціально – економічне становище. Традиційно сильне багатогалузеве сільськогосподарське виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, виробництво будівельних матеріалів.

 Ізмаїльщина споконвіків славиться тим, що тут живуть люди, які вміють і люблять працювати, цінують мир, згоду і взаєморозуміння.

Адміністративний центр району – місто обласного підпорядкування Ізмаїл, розташований на лівому березі Кілійського рукава повноводного Дунаю, має вихід у Чорне море і зв’язаний  з багатьма великими портами світу.

 Вигідне географічне розташування району особливо важливо для розвитку торгово – економічних відносин із ближнім і далеким зарубіжжям. Переваги нашого регіону очевидні і ми повинні максимально їх використовувати в спільній роботі з іноземними партнерами за підтримкою фінансових структур . Сьогодні очевидно, що удосконалення інвестиційної політики, розвиток фінансових ринків, вкладення капіталу в стабільний і прибутковий бізнес піде на користь районові,  Одещині, Україні в цілому й іноземним партнерам.

 Ізмаїльська районна державна адміністрація сприяє розвиткові малого і середнього бізнесу, створенню нових спільних підприємств, формуванню сприятливого інвестиційного клімату для взаємовигідної торгівлі і формування позитивного   міжнародного іміджу  Придунайського регіону.

 Запрошуємо Вас відвідати наш район, ознайомитися з нашим потенціалом і можливостями для спільної діяльності на прекрасній і щедрій придунайській землі.

1. Географічне   положення, площа, природний потенціал, чисельність населення, кількість сіл, національний склад, трудові ресурси.

 Ізмаїльський район розташований на півдні  Одеської області в степовій зоні – у Придунайській   низовині. Ізмаїльський район межує з боку ріки Дунай з Румунією, на заході, сході і півночі – з Кілійським, Болградським, Арцизським   районами Одещини.  Площа району складає 1,2 тисячі кв. км.   На території району розташовано 19 адміністративно – територіальних одиниць, до складу яких входять 22 сільських  населених пункту і 1 селище міського типу. Чисельність наявного населення на 1 вересня 2011 року 52,1 тис. осіб, щільність – 43    людини на кв. км.  Національний склад населення різноманітний: українці  – 27,7 %, молдавани – 27,1 %, болгари – 26,6 %, росіяни – 17,0 %, представники інших національностей – 1,6 %. З загальної чисельності населення економічно активне населення становить 55 %.

 Ізмаїльський район як маленький острівець з усіх  боків оточений озерами. Озера Придунав’я є дійсними оазисом  дикої природи.

 Одне з озер Придунав’я – озеро Кугурлуй має міжнародне значення. Це мілководний водойм, топографично є південною частиною озера Ялпуг, з яким він зв’язаний широким каналом. Площа 149 км2. На території озера виявлено близько 240 видів птахів, 57 з яких включені в Червону книгу України.

 Озеро Саф’яни знаходиться поблизу с. Саф’яни. Площа змінюється від 250 до 420  га – це сама мале придунайська  водойма. Максимальна глибина не перевищує  1,5 м . Лиман Саф’яни головним  чином використовується в риборозведенні і промисловому лові риби.

 Поблизу озера Катлабух   розташовані села Суворово, Утконосівка, Кислиці, Багате. Площа 67 км2. Загальна довжина лиману 21,5 км. У лиман Катлабух упадають ріки : Катлабух, що складається з Великого і Малого Катлабуха , загальною довжиною 107 км . Ріка Катлабух впадає у верхову центральну частину лиману. У Гассанський залив впадає ріка Еника (31,8 км  ), а в Ташбунарський – однойменна  ріка Ташбунар (35,4 км ).

 З всесвітньо охоронюваних видів птахів тут зустрічаються малий баклан, кучерявий пелікан і білоокий нирок.

 Село Камишівка розташоване на узбережжі озера Китай. Площа озера 5000 га . Середня глибина 1 м . З тварин, занесених у Червону книгу, зустрічається норка європейська. На озері Китай відзначені рожевий і кучерявий пелікани.

 Дунайські руслові острови Великий Даллер (370 га), Малий Даллер (258 га),  Татару (738 га) унікальні по своїй красі. Вони входять до складу регіонального ландшафтного парку « Ізмаїльські острови». Площа даних островів 1366 га. На островах є колоніальні поселення чапель і бакланів (Європейський червоний список, Червона книга України).   Донедавна отут знаходилося одне з 5 гнізд орлана – белохвоста (Європейський червоний список, Червона книга України).

 Острови – це одне з найважливіших місць дельти Дунаю  для дикої лісової кішки (Європейський червоний список, Червона книга України).

 Богатяньско – Старонекрасівські плавні являють собою плавневий масив у сполученні із широким дзеркалом води (озеро Лунг) – ландшафтний заказник місцевого значення.

 Особливо великою розмаїтістю   відрізняється склад пернатих, більшість з яких відноситься до рідких охоронюваних видів. Це – чапля біла велика, лебідь – шипун, каравайка, ходулочник, чапля біла мала, водяна курочка, зимородок і ін.

 З охоронюваних видів флори зустрічаються біле латаття, жовта кубушка, сальвінія що плаває,  горіх чилим.

2.Історія, архітектурні пам’ятники, культура і мистецтво

 Ізмаїльський район – один з найбільш розвитих у сільськогосподарському і соціально-культурному плані регіонів Одеської області і півдня України в цілому. Це багатонаціональний край з багатими історико-культурними традиціями.

 Протягом багатьох сторіч придунайські степи були ареною бурхливих подій, зв’язаних з визвольною боротьбою українців проти іноземних загарбників. Археологічні  знахідки говорять про те, що в 9-10 століттях у гирлі  Дунаю проживали східнослов’янські племена тиверців і уличей. В часи феодальної роздробленості Київської Русі    Придунав?є входило до складу Галицко – Волинського князівства, потім було захоплено татаро – монголами, а наприкінці 14 сторіччя територія відійшла до Молдовського князівства. На думку багатьох     учених-істориків на території сучасного районного центра Ізмаїл було розташовано укріплене слов’янське місто – Смил. Український народ неодноразово намагався звільнити землі між Дністром і Нижнім Дунаєм від загарбників. Ще в кінці 16 століття під час об’єднаного походу запорізьких козаків під керівництвом Северина Наливайко і Григорія Лободи був узятий Смил, але турки знову опанували Смилом , перетворивши його в могутню міцність за назвою Ізмаїл. У червні 1770 року Ізмаїлом вперше опанували російські війська , потім, через двадцять років, він знову упав під натиском війська Суворова. Пройшло ще    дві російсько-турецькі війни (1806- 1812 р., 1877-1879р.), поки слов’янські придунайські землі возз’єдналися.

 Після Жовтневої  революції 1917 р. придунайські землі залишилися під погрозою румунської окупації.  У1918 році румунські війська вступили на територію Бесарабії, почався період румунської окупації, що закінчився в червні 1940 року.

 Улітку 1940 року була утворена Ізмаїльська область, до складу якої ввійшли , крім Суворівського району (з районним центром смт Суворово) нинішні Ренийський, Татарбунарський, Болградський , Килійський, Арцизський, частина  Саратського району. У 1954 році   Ізмаїльська  область була розформована,     її територія ввійшла до складу Одеської області. Створено  Ізмаїльський район, до складу якого ввійшов Суворівський район. Адміністративним центром району  стало місто Ізмаїл. 

 Сьогодні Придунав’ є – надзвичайно багатий в етнографічному відношенні край. Тут, у Буджакському степі, на перехресті древніх торговельних шляхів і маршрутів , військових підходів , кожен камінь, кожен курган дихає історією Ізмаїльщини, її мешканці оберігають усе, що стосується знаменних дат у житті краю, українського народу, спогади про людей, чиї життя і долі назавжди залишаться в пам’яті спадкоємців.

 Більш сімдесятьох пам’ятників історії, археології, архітектури знаходяться під охороною держави, активістів суспільства охорони пам’ятників. У селі Стара Некрасівка, де проживають спадкоємці донських і запорізьких козаків, піднімається архітектурно-скульптурне спорудження у формі обеліска, увінчане    двоглавим орлом.  Монумент встановлений у 1857 році на честь наукового подвигу, здійсненого російськими, шведськими і норвезькими геодезистами по вимірі 280 кілометрової дуги меридіана, що з’єднує Стару Некрасівку і норвезьке поселення Хамерфест. Ця дуга має ім’я керівника  групи академіка В.Я.Струве. Ескіз пам’ятника зроблений професором Петербурзької академії мистецтв , архітектором А.П.Брюловым.

 Не менш відомий у Придунав’ї біля озера Саф’яни Трубаївський  курган , де в 1790 році був штаб генералісимуса А.В.Суворова : звідси він віддав наказ на  штурм фортеці Ізмаїл. Обеліск споруджений у травні 1950 року.

 Коштовним пам’ятником архітектури є церква Костянтина й Олени в селищі Суворове.

 Культура Ізмаїльського району – це багатонаціональна культура, у якій переплітаються традиції, звичаї, обряди українців, росіян, болгар, молдаван. У районі проводяться різноманітні  конкурси і фестивалі, покликані зберегти і розвивати народну творчість різних національностей і народностей. У 2008 році були проведені районні фестивалі: «Мадам – 2008», «Ми нового покоління діти», «Родинне намисто», «Минуле стукає в наші серця». Висока виконавча майстерність творчих колективів дала змогу прийняти учать та стати переможцями обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалів: 17-річчя Незалежності України, фестиваль молдавської культури «Дністровська хвиля». «Бессарабський ярмарок». «День Дунаю», «Золотая рібка», «Текето», «Казашко», «Обухівський ярмарок» та інші.

 На сьогодні збережено і активно діє мережа закладів культури.

 До послуг жителів району – 47 закладів культури, мережа яких є незмінною, а саме:

 –    21 клубний заклад, в якому працює 136 колективів художньої самодіяльності різних жанрів, із них 33 носять звання «народний»;

 –    25 бібліотек, книжковий фонд яких становить 423,4 тис. екземплярів;

 –    1 музична школа естетичного виховання (с. Кам’янка), що включає 6 філіалів в селах району.

 В 2011 році велика увага приділяється пропаганді робіт народних умільців. 48 умільців району представляли свої роботи на різноманітних культурно – мистецьких заходах.

 Колективи художньої самодіяльності сіл Багате, Утконосівка, Ст. Некрасівка, Н. Некрасівка, Ларжанка, Кам’янка неодноразово представляли своє мистецтво закордонним туристам.

 У тісному контакті відділ культури і туризму Ізмаїльської райдержадміністрації співпрацює з обласним центром національних культур, що дало змогу створити 5 відеофільмів про культуру, звичаї, обряди: «Болгари Бесарабії», «Бессарабские липоване», «Різдвяні свята», «Українські вечорниці», «Роми Бесарабії».

3. Освіта і спорт

 В районі стабільно функціонують 16 дошкільних навчальних закладів, які відвідують 1140 дошкільнят, що становить 67,0 % від загальної кількості дітей району, віком від 2 до 6 років.Відповідно до рішення сесії районної ради від 16.06.2011 № 470/А-2011 з 1 вересня 2011 року Ларжанська школа розпочала  роботу в новому статусі: Ларжанський НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад», одним із підрозділів якого є група ДНЗ для дітей 5-річного віку, яку відвідують 24 дошкільнят. 

 В районі функціонують 17 загальноосвітніх закладів І- ІІІ ступенів, 1 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, 1 навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа-гімназія» (с. Кам’янка). Загальна кількість дітей в загальноосвітніх школах району становить 5632 учня. У всіх 19-ти школах організовано гаряче харчування учнів 1-4 класів та дітей пільгових категорій.

 Продовжують функціонувати 2 позашкільні навчальні заклади: Центр дитячої та юнацької творчості та районна ДЮСШ.   За браком коштів кількість ставок гурткової роботи збільшити не вдалось станом на 01.10.2011 р. кількість груп  у ДЮСШ становить 39, у 2010-2011 н.р. – 41, кількість дітей у поточному навчальному році – 768, що на 40 учнів менше ніж минулого навчального року охоплених позашкільною освітою.

 У районі працює допоміжна школа-інтернат у с. Утконосівка, Суворівський професійний аграрний ліцей.

 Основну роль у підготовці кадрів грають навчальні заклади м. Ізмаїл, у тому числі 3 вищих навчальні заклади. Нарівні з державними діють приватні навчальні заклади: ліцей, Ізмаїльський інститут водного транспорту, Ізмаїльський технікум економіки і права, медичне училище.

 Протягом року відділом у справах сім’ї, молоді та спорту організовуються та проводяться районні змагання з шахів, шашок, міні-футболу, гирьового спорту, армрестлінгу, настільного тенісу, волейболу (чоловіки та жінки), баскетболу (чоловіки та жінки), Першість району з футболу, Малі Олімпійські ігри Ізмаїльського району, турнір ветеранів з футболу, тиждень фізичної культури та спорту в загальноосвітніх школах району.

 Збірні команди Ізмаїльського району приймають участь в обласних змаганнях з таких видів спорту: волейбол, баскетбол, першість області з футболу, футбольний фестиваль під девізом “Даруймо радість дітям”, фінальні малі Олімпійські ігри Одещини.

4. Медицина і соціальний захист

 Для задоволення медичних потреб мешканців району діють:

 –                       Ізмаїльська центральна районна лікарня (на 160 ліжок);

 –                       інфекційна лікарня (на 70 ліжок);

 –                       шкірно-венерологічна лікарня (на 35 ліжок);

 –                       Кам’янська дільнична лікарня (10 ліжок);

 –                       Суворівська селищна лікарня (на 50 ліжок);

 –                       11 сільських лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини;

 –                       10 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.

 Екстрена і планова медична допомога виявляється в кардіологічному відділенні, оснащеному сучасною апаратурою. Офтальмологічне відділення проводить операції на мікрохірургічному рівні. Медична допомога здійснюється в терапевтичному й отоларінгологічному відділеннях хворим із захворюваннями органів дихання, травлення, ендокринної системи, горла, носа. У районних лікарнях виявляється хірургічна допомога, проводяться ультразвукові дослідження, фиброгастроскопія.

 В районі діють районна цільова Програма протидії захворювання на туберкульоз по Ізмаїльському району на 2008-2011 рр., Цільова програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань в Ізмаїльському районі на 2008-2011 рр., Програма імунопрофілактики населення Ізмаїльського району на 2008-2011 рр. та інші.

 Соціальний захист населення є невід’ємною функцією держави, особливо в період реформування економічних відносин. В Ізмаїльському районі ця функція покладена на Ізмаїльський центр зайнятості, управління праці і соціального захисту населення, а також функціонуючих на їхній базі мережі установ.

 Протягом січня-вересня 2011 року на обліку в службі зайнятості перебувало 1693 шукачів роботи та безробітних.

 Для подолання негативних тенденцій у регіоні Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості протягом 9 місяців 2011 року зосереджувались зусилля на напрямках активної політики зайнятості, а саме:

 – всього за цей період працевлаштовано 585 осіб (116,5 % до відповідного періоду минулого року);

 – за рахунок дотацій з Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття працевлаштовано 16 безробітних району (січень-вересень 2010 року – 24);

 – з метою поліпшення ситуації з зайнятістю на селі, покращення стану соціальної сфери на селі центром зайнятості здійснюється протекціоністська політика до сільських населених пунктів в організації та фінансуванні оплачуваних громадських робіт з переважним охопленням сільського населення. Роботи здійснюються по благоустрою населених пунктів, ремонту об’єктів соціальної сфери тощо. Так, за січень-вересень 2011 року до цих робіт залучено 261 сільських мешканця;

 – професійним навчанням охоплено 110 безробітних; навчання відбувається переважно на замовлення роботодавців або у напрямку опанування основ бізнес-планування для подальшої самозайнятості.

 В районі функціонують:

 – територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Ізмаїльської районної державної адміністрації. Усього обслуговується 311 осіб; їм надаються усі види побутових послуг, гуманітарна допомога;

 – стаціонарне відділення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, яке розташоване на території Суворівської селищної лікарні. На утриманні знаходиться 21 самотніх старих громадян. Шефську допомогу здійснюють суб’єкти підприємницької діяльності, приватні особи, релігійні організації. Тут, при Суворівській лікарні працює геріатричне відділення на 30 місць «соціальних ліжок» для тимчасового перебування осіб, які опинились у складному становищі;

 – притулок для дітей «Гніздечко» 3-14 років. У притулку проживають 20 дітей. Їм створені необхідні житлові та побутові умови. Усім вихованцям притулку забезпечене право на освіту. Діти навчаються в Суворівській загальноосвітній школі. При притулку працюють кружки по інтересах.

 В районі створений благодійний фонд «Бесарабія» (проект соціальної реабілітації дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей Ізмаїльського району). В установі проживають і навчаються близько 40 дітей від 3 до 11 років, що враховуються службою по справах дітей райдержадміністрації.

5. Торгівля, зовнішньоекономічна діяльність, фінансова інфраструктура

 Сфера внутрішньої торгівлі , суспільного харчування і побутового обслуговування населення є невід’ємної складового внутрішнього ринку і відіграє значну роль у формуванні загального економічного потенціалу району.

 В Ізмаїльському районі розвивається внутрішня торгівля, що підтверджується сталою динамікою роздрібного товарообороту. Обсяг роздрібного товарообороту в І півріччі 2011 р. становив 55,5 млн. грн., що на 24,1 млн. грн., ніж у відповідному періоді 2010 р.

 Обсяг реалізації платних послуг у діючих цінах в січні-червні 2011 року становить 4,4 млн. грн., що більше рівня відповідного періоду 2010 р. на 2,0 млн. грн. або 82,0 %.

 Загальна кількість юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності в січні-червні 2011 року склала 898 осіб, що на 8 осіб більше, ніж у відповідному періоді 2010 року.

 Загальна кількість фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності в січні-червні 2011 року склала 1891 особа, що на 29 осіб більше, ніж у відповідному періоді 2010 року.

 У 2011 році з метою розвитку малого та середнього бізнесу спеціалістами районної державної адміністрації надавались методичні матеріали розробникам проектів регуляторних актів щодо проведення процедури прийняття, проведення аналізу впливу та відстежень результативності регуляторних актів. Інформація щодо впровадження регуляторної діяльності в Ізмаїльському районі належить до розміщення на сторінці Одеського обласного ВЕБ – сайту та в районній газеті «Придунайские вести».

 Протягом І півріччя 2011 р. адміністратором дозвільного центру прийнято 58 заяви та видано 38 документів дозвільного характеру, надано 67 консультацій з питань отримання документів дозвільного характеру.

 Підприємствами району здійснюється зовнішньоекономічна діяльність шляхом експорту – імпорту товарів, продуктів рослинного походження, шкіра, хутро, вироби з них, виноробна продукція. Обсяг експортних операцій в І півріччі 2011 р. склав 18,1 тис. USD, імпорту – 5670,0 тис.USD.

 Питома вага експорту товарів підприємств Ізмаїльського району у загальному обсязі області складає 0,003%, імпорту товарів – 0,3%.

 Питома вага обсягів експорту до країн Співдружності склала 27,6 % проти 83,0 % у відповідному періоді 2010 р., до країн “далекого зарубіжжя” – відповідно 72,4 % проти 17,0%. Найбільші обсяги експорту припадали на Турречину – 12,0 тис. дол. та Республіку Молдова – 5,0 тис. дол.

 Головними статтями експорту товарів були: шкури необроблені, шкіра вичищена (66,2%) та деревина і вироби з деревини (27,6%).

 У січні–червні 2011р. спостерігалось збільшення імпорту товарів як з країн СНД на 100,0%, обсяг яких становив 10,9 тис. дол., так і з інших країн світу – на 185,3% і 5659,1 тис. дол. відповідно. Найбільше імпортних товарів надходило в район з Єгипту – 3202,7 тис. дол. (56,5% від загального обсягу імпорту), Пакистану – 1278,6 тис. дол. (22,6%) та Туреччини – 495,4 тис. дол. (8,7%).

 До району імпортовано: продуктів рослинного походження на суму 5624,1 тис.дол. (99,2% у загальному обсязі імпорту); маси з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів на 35,0 тис. дол. США (0,6%).

 С таном на 1 липня 2011р. загальна сума прямих іноземних інвестицій в економіку району становила 116,2 тис. дол. США (0,01% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку області). Прямі іноземні інвестиції надійшли в 4 підприємства району.

 Серед країн світу лідерами прямого іноземного інвестування в економіку району були: Румунія – 77,2 тис.дол. США (66,4% від загального обсягу прямих інвестицій), Норвегія – 25,2 тис. дол. (21,7%) та Латвія – 8,7 тис. дол. (7,5%).

 Пріоритетними для інвестування в районі були підприємства таких видів економічної  діяльності:  сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги  (102,4 тис.дол. або 88,1% від загального обсягу прямих інвестицій) і переробна промисловість (13,8 тис.дол. або 11,9%).

 Фінансова інфраструктура Ізмаїльського району (включаючи місто Ізмаїл) має широку мережу кредитних і банківських установ. На території району найбільш розгалужену мережу має відділення Ощадного банку України. У 7 філіях банку в селах здійснюється розрахунково – касове обслуговування громадян, приймаються платежі, функціонує карткова система одержання заробітної плати.

 На території міста Ізмаїл функціонують філії банків: «Приватбанк», «Аваль», «Укргазбанк», «Південний» та ін. Перший Український міжнародний банк і державний експортно-імпортний банк «Укрексімбанк» здійснюють міжнародні розрахунки, перекази у валюті, обслуговуючи підприємства, громадян міста і району, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, торгівлею.

 Крім банківських установ, кредитну діяльність у районі здійснює кредитний союз «Придунав’є», який функціонує з 1999 року, видає кредити фермерським господарствам, населенню району (побутові креди  ти) і мешканцям інших районів.

6. Морегосоподарський комплекс, транспортна інфраструктура і зв’язок

 Морегосоподарський комплекс представлений Ізмаїльським морським торгівельним портом і Українським Дунайським пароплавством, що розташовані на території міста Ізмаїл.

 Основними транспортними вузлами є Ізмаїльський торгівельний порт, залізничні станції: ст. Ізмаїл, ст. Катлабух, ст. Ташбунар; аеропорт Ізмаїл.

 На території району проходять міжнародні транспортні коридори №7 Дунайський (водний), загальною довжиною 2415 км, що з’єднує Східну і Західну Європу; Транспортний коридор №9 – сухопутний.

 Автотранспортний комплекс. Пасажирські перевезення по районі здійснюють ТОВ «Ізмаїлпаспригород», ПАТ «Ізмаїлавтотранс», ПП «Ізмаїлавтоінвест», 3 фізичних особи – підприємці – Драганов П. В., Руденко Г. Д., Задуров Р. В. Щорічно автобусами в межах району перевозиться близько 2500 тис. чоловік. Усі 23 населені пункту мають транспортний зв’язок між собою і районним центром.

 В Ізмаїльському районі працюють наступні оператори зв’язку: Одеська дирекція ТОВ «Укртелеком», оператори мобільного зв’язку « Kyivstar», «UMS», «Life », «Інтертелеком» та ін. Послуги доступу в Інтернет забезпечують провайдери Телнет, Тенет, «Укртелеком».

 Серед технічних засобів використовуються станції різної модифікації: електронні, цифрові.

 Мобільний стільниковий радіотелефонний зв’язок представляє спільне україно-датсько-голландсько-німецьке підприємство «Український мобільний зв’язок».

 Поштовий зв’язок по районі здійснюють 19 сільських (селищне) поштових відділення зв’язку державного підприємства «Укрпошта».

7. Агропромисловий комплекс

 Сільське господарство – одинз найважливіших секторів економіки району. Земельний фонд району складає 119,4 тис. га, у тому числі сільськогосподарські угіддя складають 89,2 тис. га, з них: рілля – 79,7 тис. га, сінокоси – 1,4 тис. га, пасовища – 4,9 тис. га, багаторічні насадження – 3,2 тис. га

 Обсяги виробництва валової продукції сільського господарства у І півріччі 2011 році склали 59.7 млн. грн., що становить 37,2 % до плану 2011 року, в т.ч. продукції рослинництва отримано на суму – 35,0 млн. грн. (або 27,7 % до плану), тваринництва – 24,7 млн. грн. (71,9 % до плану). Питома вага галузі рослинництва у виробництві валової продукції становить 58,6 %, тваринництва – 41,4 %.

 Сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами та населенням району при проведенні посівної було віддано перевагу в основному сортам пшениці і ячменів – районованих в нашому регіоні. Весь посівний матеріал пройшов протруювання. Всього під урожай 2011 року аграріями району посіяно 50,5 тис. га зернових і зернобобових культур, що на 9,5 тис. га менше торішнього. З яких озимих зернових культур 30,8 тис. га, ярих зернових і зернобобових 19,7 тис. га Крім того  озимого ріпаку – 7,5 тис. га що на 5,1 тис. га менше 2010 року та 90 га ярого.Соняшнику посіяно 10,0 тис. га.

 У збиранні врожаю, разом з 91 од. залученими з інших областей високопродуктивної зернозбиральної техніки, задіяні 234 одиниці, з яких 143 од. власної техніки, в т.ч.  99 од. вітчизняного виробництва  і 44 од. іноземного. Крім того, у збиранні задіяні : 342 од. автомобілів (на перевезенні зерна), 286 од. тракторів (за всіма видами робіт), 44 од. зерноочисних комплексів.

 Вся зібрана площа ранньої зернової групи на 1 липня склала 15,0 тис. га, валовий збір 44,0 тис. тонн, середня врожайність 29,3 цнт/га, що на 6,7 цнт/га більше показника минулого року.

 На 1 липня 2011 року в Ізмаїльському районі налічується в наявності: ВРХ – 4377 гол, в т.ч. корів – 2365 гол., свиней – 23121 гол., овець – 32124 гол., птиці – 305291 гол.

 З них в сільськогосподарських підприємствах: ВРХ – 1036 гол.,в т.ч. корів – 610 гол., свиней – 7852 гол., овець – 2971 гол.

 Реалізовано м’яса господарствами всіх форм власності за шість місяців  поточного року 1234 тонн, з яких 1053 тонни – свинини. Сільгосппідприємствами реалізовано 377 тонн м’яса в живій вазі.

 Вирощено м’яса 1864 тонн, в т.ч. сільськогосподарськими підприємствами за вказаний період вирощено 348 тонн м’яса, що на 44 тонни менше показника минулого року,  свиней реалізовано 270 тонн, що на 42 тонни більше показника минулого року..

 При цьому, на 01.07.2011р. середньодобові прирости ВРХ в сільгосппідприємствах  склали 495 грам., свиней 324 грам. Надій молока на одну фуражну корову склав 1294 кг.

 Скотарство та свинарство визначені, як пріоритетні напрямки розвитку тваринництва в Ізмаїльському районі на період 2010-2015 роки. Скотарством в районі займається 15 господарств, з яких 5 – молочним, а 10 – м’ясним. 

 З метою покращення ситуації в районі ведеться робота по створенню племінного господарства з розведення великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності.

 За підсумками   1 півріччя 11 сільгосппідприємств отримали збитки: АСГВ «Прогрес», СВК «Прогрес-Агро», СК «Вікторія», ТОВ «Авангард», СК «Чапаєва», ТОВ «Перша плодово-овочева компанія», ТОВ «Агроресурси», СК «Жатва», СВК «Буджак 1-Л», СК «Троя», ТОВ «Дунайський землеробець». В цілому отримано збиток. Загальна сума збитку склала 5694,7 тис. грн., що на 5742,6 тис. грн. більше показника минулого року.  Виручка від реалізації сільгосппродукції склала 21228,5 грн., рівень рентабельності (-35,7 % ). Найбільший збиток отримали в ТОВ «Перша плодово-овочева компанія» (5816,5 тис. грн.), СК «Вікторія», СВК «Буджак 1-Л». Причина: понесені витрати на проведення сільськогосподарських робіт, пізні строки початку збирання, звідси, відсутність в червні  продукції для реалізації. Основна реалізація пройде в липні, серпні, вересні і жовтні.

 Кредитів за період з початку року отримано  4400,7 тис. грн., в т.ч. 700,0 тис. грн. короткострокові, 1700,0 тис. грн. середньострокові, 2000,7 тис. грн. – довгострокові.

 Згідно зі статистичними даними заборгованість по заробітній платі по сільгосппідприємствах за 1 півріччя відсутня. Середньомісячна заробітна плата (в еквіваленті повної занятості) складає 1222,0 грн.

8. Промисловість

 Промисловість Ізмаїльського району представлена підприємствами з виробництва виноробної, хлібопекарської, макаронної. борошномельної продукції.

 Обсяг продукції промисловості в діючих цінах в січні-червні 2011 р. становить 17,0 млн. грн., що на 17,8 млн. грн. менше рівня відповідного періоду 2010 р.

 ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» (смт. Суворово) за січень-червень 2011 р. вироблено виноробної продукції на загальну суму 13,6 млн. грн.

 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів в районіздійснюють:                          повне товариство « Хлібопекарня Кам’янка» та 3 суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, виробництво макаронних виробів – ТОВ «Златен клас» та фізична особа-підприємець Стефанов І. К., виробництвом борошна займаються СК «Мукомол» та 2 суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, виробництвом вина – ЗАТ «Ізмаїльський винзавод», виробництвом консервних виробів – дочірнє підприємство «Золота рибка».

9. Туризм і курортно- рекреаційний комплекс

 По своєму туристично – рекреаційному потенціалу Ізмаїльський район займає значне положення в Одеській області. Особливість географічного положення, розвинута транспортна мережа (сухопутна і річкова), сприятливі природні і кліматичні умови, наявність пам’ятників історії, різноманіття національностей і культури створюють сприятливі передумови для формування і розвитку в районі високорентабельної туристично – рекреаційної галузі.

 На території району розташовані 5 озер (Ялпуг, Катлабух, Кугурлуй, Китай, Саф’яни ) та 3 озера водо-болотного заказника (Придунайське регіональне мисливське рибальське підприємство), мисливські угіддя на ріці Репида і регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови», Плавні в сполученні з озером Лунг утворюють ландшафтний заказник місцевого значення.

 На узбережжі озера Ялпуг розташовано 3 бази відпочинку: база відпочинку «Портовик» Ізмаїльського торгівельного порту, база відпочинку «Зоряний» – міського відділу освіти, база відпочинку «Прибой». На березі р. Репіда – зона відпочинку ПП Захаревич, на березі р. Дунай – база відпочинку «Дунай».

 В районі розвивається екоетнічний туризм, що має на увазі тури по озерах Ізмаїльщини з відвідуванням українських, болгарських, молдавських етнічних подвір’їв, ознайомлення з національною кухнею, звичаями, культурою. Автором цих проектів є Лавренова В.А. Ізмаїльський район уже відвідали туристи з Великобританії, Німеччини, Австрії, Італії.

 У розробці – нові проекти, зокрема, екскурсії по озеру Катлабух.

10. Перелік найбільших підприємств району

1. ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод»

Юридична адреса: Ізмаїльський р-н, смт Суворово, вул. Лиманська, 18

Директор – Михайлов В. Г.

Контактний телефон: 5-55-22, 5-55- 23, 5-56-22

2. СПК «Прогрес-агро»

Юридична адреса: Ізмаїльський район, с. Кам’янка, вул.Суворова,1

Голова – Дуплоноженко В.В.

Контактний телефон: 43-3-97

3. СК «Вікторія»

Юридична адреса: Ізмаїльський район, с. Утконосівка , вул. Леніна,302

Голова – Стратіло М. К.

Контактний телефон: 75-0-40, 49-1- 36

4. ПТ «Хлібопекарня Кам’янка»

Юридична адреса: Ізмаїльський район, с. Кам’янка, вул. Суворова,23

Директор – Пельтек І. І.

Контактний телефон: 43-2-88, 41-0- 48

5. АРК «Придунайська Нива».

Юридична адреса: Ізмаїльський район, с. Кислица, вул. Леніна,121-а

Директор – Паюк Ф.П.      

Контактний телефон: Тел.4 – 25- 33

6. ЗАТ Агрокомпанія «Свобода»

Юридична адреса: Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Жовтнева,37

Директор – Видобора В.Д.

Контактний телефон: 75-0-46, 49-5- 37

7. СК «Мукомол»

Юридична адреса: Ізмаїльський район, с. Кам’янка, вул. Суворова, 26

Директор – Бойчев П. Г.

Контактний телефон: 43-1-48

ПЕРЕДМОВА

 Робота «Схема планування території Ізмаїльського району Одеської області», виконана ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» згідно договору №04/13-ПР від 12.03.2013 року на замовлення Ізмаїльської районної державної адміністрації та відповідно до завдання на розроблення проекту.

 Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» схема планування території адміністративного району відноситься до планування території на регіональному рівні і являє собою планувальну документацію, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальної одиниці – району.

 У схемі планування території району визначаються заходи з реалізації державної політики та враховуються державні інтереси, історичні, економічні, екологічні, санітарно-гігієнічні, географічні (у тому числі рекреаційні, природно-ландшафтні ресурси та оздоровчі фактори) і демографічні особливості території, етнічні та культурні традиції.

 Проектні вирішення СПТ району розробляються на розрахунковий строк, який зазвичай становить 20-25 років, в даному проекті для розрахунків прийнято 2035 рік. Крім того, попередньо обґрунтовуються пропозиції на більш далеку перспективу.

 «Схема планування території Ізмаїльського району Одеської області» розроблена відповідно до ДБН «Склад та зміст містобудівної документації на державному та регіональному рівні» (ДБН Б.1.1-13:2012).

 Робота складається з чотирьох томів та 11 схем графічної частини.

СКЛАД ПРОЕКТУ

ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ (Робота складається з чотирьох томів):

Том І Схема планування території Ізмаїльського району.

Том ІІ Розділ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) до схеми планування території Ізмаїльського району на особливий період.

Том ІІІ. Додатки:

1. Розділ: Науковий прогноз чисельності населення Ізмаїльського району.

2. Розділ: Схема планування території Ізмаїльського району. Сільське господарство

3.Документи та вихідні данні, на основі яких приймалися основні проектні рішення.

Том IV. Основні положення.

Розділ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) до схеми планування території Ізмаїльського району на мирний час виконується за додатковою угодою.

ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ:

1. Схема положення району в обласній системі розселення (Ситуаційна схема);

2. План сучасного використання території району (опорний план);

3. Комплексна оцінка території. Природно ресурсний потенціал. Система планувальних обмежень;

4. Комплексна оцінка території. Охорона природного навколишнього середовища;

5. Проектний план;

6. Схема інженерних магістральних мереж і споруд;

7. Схема інженерної підготовки та захисту території;

8. Схема розміщення об’єктів культурної спадщини, туризму та рекреації;

9. Схема транспорту;

10. Схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту цивільної оборони на особливий період;

11. Схема функціонального зонування території.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ 

 Ізмаїльський район, один із 26 адміністративно-територіальних районів Одеської області, розташований в південній частині області, межує на заході із Ренійським, сході – Кілійським, півночі – Болградським та Арцизськимрайонами області,а на півдні, із боку ріки Дунай, з Румунією.

 Протяжнiсть району з пiвночi на пiвдень – 54 км., з заходу на схiд – 38 км. Загальна площа району – 1,25 тис. кв. км. (12,5 тис. га), що становить 3,7 % від території Одеської області..

 В межах району розташовані:

 – 1 селищна рада –cмт Суворове;

 – 18 сільських рад –Багатянська (с. Багате),Бросківська (с. Броска), Каланчацька (с. Каланчак, Новокаланчак),Кам’янська (с. Кам’янка, Новокам’янка),  Кирничанська (с.Кирнички), Кислицька (с.Кислиця), Комишівська (с.Комишівка), Ларжанська (с.Ларжанка), Лощинівська (с. Лощинівка), Матроська (с.Матроська), Муравлівська (с.Муравлівка), Новонекрасівська (с.Нова Некрасівка), Новопокровська (с. Нова Покровка),Озерненська (с.Озерне, Новоозерне), Першотравнева (с.Першотравневе), Саф’янівська (с. Саф’яни), Старонекрасівська (с. Стара Некрасівка, Дунайське) таУтконосівська (с. Утконосівка), які об’єднують 22 сільських населених пунктів.

 Національний склад населення різноманітний: українці – 27,7 %, молдавани – 27,1%, болгари – 26,6 %, росіяни – 17,0 %, представники інших національностей – 1,6 %. З загальної чисельності населення економічно активне населення становить 55 %.

 Районний центр – місто Ізмаїл, знаходиться на відстані 250 км від обласного центру м. Одеса.

 Через територію Ізмаїльського району проходять транспортні комунікації державного, обласного та районного значення. Зовнішні та внутрішні зв’язки представлені залізничними та автомобільними шляхами сполучення. Відстань до міста Одеса залізницею складає 220 км, шосейними дорогами – 250 км.

 Станом на 01.01.2013 р. довжина автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення в межах території Ізмаїльськогорайону становила291,7км, з яких: дороги державного значення – 121,3 км та дороги місцевого значення – 170,4км. В межах району проходить ділянка міжнародної автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені, яка, в свою чергу, співпадає з трасою європейської магістралі Е-87.

 Населення Ізмаїльського району, за даними Держкомстату України, на 01.01.13 року становило 52,2 тис осіб (наявного – 51,9 тис осіб) населення, в тому числі: міські поселення -4,7 тис.осіб (9,1 %), сільська місцевість – 47,5 тис. осіб (90,9 %).

 Ізмаїльщина — край із традиційно розвинутим великим багатогалузевим сільськогосподарським і переробним виробництвом. У розпорядженні землеробів перебуває близько89,2 тис. гектарів.

 У районному агропромисловому комплексі після реформування КСП було створено і на даний час залишилося працювати574 сільськогосподарських підприємств.

 Відповідно до Генеральної схеми планування території України, затвердженої 7 лютого 2002 року Законом України „Про Генеральну схему планування території України”, Ізмаїльський район, як і вся Одеська область разом із Миколаївською та Херсонською областями, входить до складу Одеської надобласної системи розселення з центром у м. Одеса.

Населення, демографічна ситуація та житловий фонд

Чисельність населення Ізмаїльського району, відповідно до інформації представленої управлінням статистики в Ізмаїльському районі станом на 01.01.2013 року становить: 52,2 тис. осіб (наявного – 51,9 тис. осіб). Чисельність населення міста Ізмаїл становить 73,0 тис. осіб, чисельність населення області – 2395,2 тис. осіб.

Житловий фонд Ізмаїльського району (за даними наданими відділом капітального будівництва Ізмаїльської РДА) станом на 01.01.2013 року становив 1332,0тис. м, в тому числі: 135,6 тис. м2міський житловий фонд (смт Суворове) та сільський житловий фонд 1196,4 тис. м2.

Господарський комплекс

Ізмаїльський район – високорозвинений сільськогосподарський регіон, де сільське господарство і переробка відіграють значну роль у структурі народногосподарського комплексу області й України в цілому.

Промисловість Ізмаїльського району представлена підприємствами з виробництва виноробної, хлібопекарської, макаронної, борошномельної продукції, а саме: ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» – виробництво виноградних вин; ТОВ «Златен клас» – макаронні вироби; виробництво хліба та хлібо-булочних виробів – ПТ «Хлібопекарня Кам’янка», ФОП Далаков Д.Г., ФОП Стеванов І.К. Більшість підприємств розміщені переважно в смт Суворове. Кількість працюючих на вказаних підприємства становить – 110 осіб.

Частина підприємств Ізмаїльського району, в зв’язку з загальною економічною кризою не працює, це ТОВ «Кам’янський цегельний комбінат» та ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат», на даний час Ізмаїльською райдержадміністрацією ведеться робота щодо пошуку інвесторів для відновлення роботи цих підприємств.

Вцілому в господарському комплексі району, відповідно до інформації наданої відділом економіки, соціально-економічного розвитку та підприємництва станом на 01.1.2013 року було зайнято 6305 осіб.

Загальна кількість юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності станом на 01.01.2013 року становила 911 осіб, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності – 1793 осіб. Протягом 2012 року в Ізмаїльському районі зареєстровано 34 суб’єкти підприємницької діяльності – юридичних особи та 130 фізичних осіб – підприємців.

Найбільші підприємства Ізмаїльського району представлені ВАТ “УДП”, Ізмаїльський морський торгівельний порт, КП ” Ізмаїльське виробниче управління водно – каналізаційного господарства”, КП “Ізмаїлтеплокомуненерго”, крім того, на території району існували, але на даний час не працюють ЗАТ “Ізмаїльський завод залізобетонних виробів, Ізмаїльський консервний завод.

Сільське господарство

Сільське господарство – один з найважливіших секторів економіки Ізмаїльського району, що потребує суттєвої уваги та ряду заходів щодо раціонального землекористування, підвищення ефективності сільськогосподарської діяльності та забезпечення населення продовольством.

Земельний фонд району (119399 га) має високий рівень сільськогосподарського освоєння – 77%, а сільськогосподарські угіддя (89174,7га) високу розораність – 89,3%, що значно перевищує середні показники по Україні (відповідно 69 та 78%).

В структурі сільськогосподарських угідь (89174,7 га)переважає рілля – 79617,3 га (89,3%), меншу частку сіножаті і пасовища – відповідно 1,5 та 5,5%, багаторічні насадженні – 3,7%, в тому числі 2,3% виноградники.

Поголів’я тварин розподілилось між секторами сільського господарства на користь домогосподарств. Станом на 01.01.2013 р. в сільськогосподарських підприємствах нараховувалось 253 голів ВРХ, в тому числі 169 корів, 4371 голів свиней,980 овець. В домогосподарствах – 4115 голів ВРХ, в тому числі2152 голів корів, 16542 голови свиней, 349734 голови птиці, 36587овець. Таким чином, частка товарного сектору становить: 5,8% ВРХ, 7,3% корів, 20,9% свиней та 2,6% овець, що свідчить про непривабливість тваринництва для підприємницької діяльності.

Соціальна інфраструктура та обслуговування

Важливим елементом характеристики сучасного стану Ізмаїльського району є соціальна сфера. Основні показники, які характеризують рівень розвитку соціальної сфери – рівень зайнятості та рівень освіти.

За даними статистичного щорічника Одеської області, середньомісячна заробітна плата працівників на 01.01.2013 р. в Ізмаїльському районі становила 1863 грн., що нижче за середній показник по Одеській області (2700 грн.). Також вищою була середня заробітна плата працівників у м. Ізмаїлі (2450 грн.).

Рівень зареєстрованого безробіття по Ізмаїльському району складає 1,2%, що дорівнює середньообласному показнику (1,2%).

Відповідно до інформації Ізмаїльської районної державної адміністрації, кількість дитячих дошкільних закладів Ізмаїльського району становить 17, загальна кількість дітей у них становить 1356 при наявній ємності у 1805 місць. Загалом район забезпечений дитячими дошкільними установами, але цифра не є оптимальною, оскільки є сільські ради в яких є потреба у додаткових місцях.

Загальноосвітніх шкіл в районі нараховується 19, в них навчається 5501 учень. Загальна ємність загальноосвітніх шкіл Ізмаїльського району становить 11116 місць, забезпеченість району загальноосвітніми навчальними закладами складає 100%. В цілому по Одеській області станом на початок 2013 р. нараховувалося 903 загальноосвітніх навчальних заклади, в яких навчалось 235,1 тис. осіб.

Транспорт

Існуюча транспортна система Ізмаїльського району складається зі споруд та обладнання зовнішнього транспорту (автомобільного, залізничного, водного, повітряного),мережі автомобільних та залізничних шляхів державного та місцевого значення.

Зовнішні та внутрішні пасажирські та вантажні перевезення здійснюються за рахунок автомобільного, залізничного та водного транспорту. Виконання авіаперевезень у дальньому сполученні можливі за рахунок функціонування аеропорту, що розташований в м. Одеса.

В межах Ізмаїльського району з півдня на північ проходить одноколійна електрифікована ділянка залізниці Одеса- Ізмаїл.

Станом на 01.01.2013 р. довжина автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення в межах території Ізмаїльськогорайону становила291,7 км, з яких: дороги державного значення – 121,3 км та дороги місцевого значення – 170,4 км. Щільність автодоріг загального користування в межах Ізмаїльського району становила244 км/тис.км2.

Водопостачання

Водопостачання Ізмаїльського району здійснюється за рахунок поверхневих вод басейну р. Дунай та підземних вод Причорноморського басейну артезіанських вод та шахтних колодязів. Кількість прогнозних запасів району дорівнює 123,81 тис. м3/добу (45,19млн. м/рік), з них розвіданих та затверджених 90,19 тис. м/добу (32,92 млн. м3/рік).

По району було забрано з природних водних джерел – 21,04 млн. м3, з них підземних – 0,31 млн.м3, з поверхневих – 20,73 млн. м3. Використано по району 24,16 млн. м3, в тому числі технічної – 23,85 млн. м3, питної – 0,31 млн. м3.

Згідно інформації управління статистики в Ізмаїльському районі , наприкінці 2012 р. в цілому по району кількість свердловин дорівнює 22 одиниць, сумарної потужністю – 17,90 тис. м 3/добу. Одиночна протяжність водоводів складає 109,80 км, із них ветхих та аварійних 43,7%. Водопровідної вуличної мережі 157,30 км, із неї ветхої та аварійної 18,4%). Водопровідної внутрішньоквартальної та дворової мережі 41,30 км, із неї ветхої та аварійної 48,7%. По району питома вага обладнаних квартир водопроводом складає – 20,7%.

На території району централізоване водопостачання має районний центр – м.Ізмаїл. З 23 населених пунктів району системи водопроводу мають 7 населених пунктів, з них централізоване тільки чотири, що складає 17,4%. Більша частина обладнання та мереж потребує реконструкції, або заміни. В 13 населених пунктах населення користується привізною водою.

Водовідведення

Згідно інформації наданої Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству за 2012 р. водокористувачами в цілому по району було скинуто 18,35 млн. мзворотних вод, в тому числі – 18,21 млн. м3 у поверхневі водні об’єкти та в накопичувачі рельєфу – 0,14 млн. м3.

По району було скинуто 15,20 млн. м3 зворотних вод, в тому числі у поверхневі водні об’єкти – 15,07 млн. м3 та в накопичувачі рельєфу – 0,13 млн. м3. З них недостатньо очищених – 0,96 млн. м3(2,62 тис. м/добу), нормативно-чистих без очистки – 14,12млн.м3.

Згідно інформації Головного статистичного управління у Ізмаїльського району, наприкінці 2012р. в районі питома вага квартир обладнаних каналізацією складає 10,9%.

Послугами централізованого водовідведення користується тільки населення м. Ізмаїл. У смт Суворове та сільських населених пунктах району централізована каналізація відсутня, населення користується вигрібними ямами.

Електропостачання

На даний час електропостачання Ізмаїлського району здійснюється по повітряним лініям електропередачі 110- 35кВ від чотирьох ПС-110кВ: «Ізмаїл» (2? 20МВА), «Еталон» (2 ? 16МВА), «Утконосівка» (1? 6,3МВА) та «Суворово» (2? 16МВА) та 24 ПС-35кВ.

На балансі ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» у Ізмаїльському районі знаходяться 24 електропідстанції напругою 35/10кВ, та чотири ПС- 110кВ/. Передача та розподіл електроенергії між споживачами району передбачено по мережах 110кВ, 35кВ та 10кВ через підстанції тих же рівнів напруги.

Теплопостачання

На теперішній час необхідний тепловий потік для споживачів в Ізмаїльському районі забезпечується індивідуальними та автономними системами теплопостачання. Промислові та інші виробничі підприємства мають власні джерела теплопостачання, або одержують необхідний тепловий потік від джерел підприємств суміжних за розташуванням.

Як основне паливо для індивідуального теплотехнічного обладнання використовується природний газ. За альтернативне паливо використовуються доступні для споживачів види палива: деревина, вугілля, рідке паливо.

Газопостачання

По території району проходить газопровід-відгалуження від м/г «Ананьїв – Тирасполь – Ізмаїл», з 2-ма об’єктами ГРС на ньому: ГРС «Каланчак» та ГРС «Ізмаїл».

Газопостачання населених пунктів здійснюється від ГРС, через систему міжселищних та розподільчих газопроводів, ГРП і ШРП до споживачів. Рівень газифікації Ізмаїльського району складає приблизно 71%.

2. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ

Демографічний прогноз чисельності населення

Прогноз чисельності населення Ізмаїльського району виконаний фахівцями відділів міграційних досліджень та демографічного прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за двома варіантами – оптимістичним та реалістичним. В основу розрахунків було прийнято оптимістичний варіть прогнозу. Прогнозна чисельність населення Ізмаїльського району за оптимістичним варіантом становитиме близько 62,2 тис. осіб.

Відповідно до інформації представленої у «Схемі планування території Одеської області» за оптимістичним варіантом прогнозу перспективна чисельність населення Одеської області на 2031 рік становитиме 2569,7 тис. осіб, населення міста Ізмаїл становитиме 72,4 тис. осіб.

Розвиток господарського комплексу

Перспективи розвитку господарського комплексу Ізмаїльського району Одеської області визначені у відповідності до «Схеми планування території Одеської області», розробленою інститутом «Діпромісто».

Поряд з інтенсивним розвитком сільськогосподарського виробництва, рекреаційної галузі і активізацією соціально-економічного зростання населених пунктів, на території району рекомендується також розміщення виробничих об’єктів.

Перш за все, в зв’язку з передбаченим розвитком сільськогосподарського виробництва, на території району прогнозується розміщення ряду підприємств харчової промисловості по переробці сільськогосподарської продукції. Підприємства цієї галузі передбачені на території Муравлівської, Першотравневої сільрад та в смт Суворове. Загальна площа – 15,8 га.

Велике значення надається в проекті розміщенню енергетичних підприємств (виробництво сонячної електроенергії). Такі підприємства передбачено розмістити на території Каланчицької, Кам’янської сільрад та в смт. Суворове. Загальна площа – 107,5га.

Для забезпечення населення району місцями прикладання праці проектом передбачені виробничі території, на яких можуть бути розміщені екологічно чисті підприємства, профіль яких повинен бути визначений при конкретному освоєнні території. Території під такі підприємства передбачені в Кам’янській, Комишівській, Новопокровській, Старонекрасівській, Утконосівській сільрадах та в смт. Суворове. Загальна площа – 179,8 га.

Ділянки для розміщення будівельних баз та організацій передбачені на території Криничанської сільради, всього 4,2 га.

Крім того, передбачена реконструкція існуючого цегельного комбінату (1,8 га).

При умові освоєння виробничих територій, передбачених проектом, на нових підприємствах може бути зайнято близько 12,5 тис чол. Однак, слід зауважити, що ділянка на території Старонекрасівської сільради безпосередньо прилягає до території м.Ізмаїл, тому на виробничих підприємствах, розміщених на цій ділянці, буде зайняте, переважно, населення м. Ізмаїл.

Прогноз чисельності трудових ресурсів

Загальна чисельність трудових ресурсів на початок 2013 року складала 31,6 тис осіб (60,8 % до чисельності населення).

Прогнозна чисельність трудових ресурсів на розрахунковий термін складе 35,3 тис. осіб (56,6 % до чисельності населення).

Зайнятість населення в усіх видах економічної діяльності становила на початок 2013 року 6,3 тис. осіб (12,1 % до всього населення). Решта трудових ресурсів сільської місцевості – це особи, що зайняті на підприємствах і організаціях міста Ізмаїл, у фізичних осіб-підприємців, зайняті в тіньовій економіці, а також ті, що знаходяться на утриманні інших. В даний час дані про чисельність кожної категорії не зафіксовані офіційною статистикою.

На перспективу, в зв’язку з прогнозним розвитком господарського комплексу району, прогнозується залучення більшої кількості сільського населення до праці в господарському комплексі району.

В проекті прийнято, що орієнтовна кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності може становити біля 23,3 тис. осіб (37,5 % до населення або 66,0 % до трудових ресурсів). Решта трудових ресурсів буде, як і сьогодні, працювати у підприємців та знаходитись на утриманні інших.

Сільське господарство

Прогнозні показники розвитку сільськогосподарського виробництва району на 2036 рік визначені, з урахуванням виробничого та ресурсного потенціалу сільського господарства, а також потреб продовольчого ринку та розвитку експортного потенціалу.

Зернове господарство На перспективу пропонується дещо скоротити посівні площі зернових культур – до 65%, з них 15% кукурудза в рамках кукурудзяного поясу Одеської області. Урожайність зернових (за винятком кукурудзи) шляхом інтенсифікації виробництва необхідно підвищити з 1,3 т/га до 3 т/га, що можливо за умови ведення насінництва, внесення добрив та засобів захисту рослин в межах норми. Таким чином, потенціальне виробництво з використанням під посіви 36 тис. га досягне 108 тис. т у всіх категоріях господарств.

Збільшення питомої ваги зернових культур в оптимальних межах у сівозміні як за рахунок пшениці озимої, так і за рахунок кукурудзи не призводить до зниження врожайності зернових культур ні після окремих попередників, ні в сівозмінах у цілому. Можливе розширення посівів пшениці озимої за умов збільшення у складі попередників частки чистих та зайнятих парів. Ячмінь у структурі посівних площ не повинен перевищувати 10- 15 %, оскільки збільшення його площі посіву, як правило, призводить до зниження урожайності. Основний ринковий потенціал зерна буде формуватися в великих і середніх сільськогосподарських підприємствах із землекористуванням кратним 400 га. В господарствах також висіватимуться зернові і зернобобові культури, але на значно менших площах.

Посіви технічних культур, в цілому, будуть поширені на площі 7,2 тис. га, втому числі 3,6 тис. га буде призначено для посівів соняшнику та ще 3,6 тис. га – посівам ріпаку. За умови доведення середньої урожайності обох культур до1,5 т/га можна зібрати 5,4 тис. т насіння соняшнику та 5,4 тис. т ріпаку.

Розвиток картоплярства та овочівництва

Овочі і картопля на сучасному етапі майже повністю виробляються в нетоварному секторі, що створює гостру проблему наповнення продовольчого ринку району даними продуктами. Тому, найперше, необхідне відновлення посівів у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах. Загальний обсяг прогнозованого виробництва картоплі в усіх категоріях господарств до 2036 р. зросте до 43,2 тис. т за підтримування урожайності на рівні 12 т/га.

Садівництво і виноградарство

Площі багаторічних насаджень, в тому числі виноградників будуть розширюватися та оновлюватися, що дозволить дещо підвищити урожайність (до 15 т/га) та отримувати валові збори на рівні 18 тис. т плодів та ягід і 45 тис. т винограду .

Схеми та моделі розвитку тваринництва

На перспективу передбачається інтенсивний розвиток галузі тваринництва в товарному секторі та зростання валового виробництва продукції.

З метою забезпечення галузі кормами необхідно виділити 15% посівної площі (10,8тис. га) під кормові культури. Для забезпечення тваринництва кормами будуть використовуватися і природні кормові угіддя: сіножаті – 536,8 га та пасовища – 872,8 га. Таким чином, для потреб тваринництва в районі нараховується 12209,6 га сільськогосподарських угідь.

Розвиток молочного скотарства

На перспективу у молочному скотарстві йдеться про середні та великі моделі ферм 50-200 та до 2000 корів і вище, при використанні природних кормових угідь та в межах ріллі в середньому 1 га на голову. Потенціал молочного скотарства району визначено з урахуванням стабілізації кормових угідь на рівні 12,2 тис. га, при утриманні близько 6,6 тис. корів за умови підвищення середньої продуктивності до 4 т в рік, що дозволить довести виробництво молока до 26,4 тис. т в рік.

Розвиток виробництва яловичини

Вирощування великої рогатої худоби на м’ясо моделюється як супутній ресурс молочного скотарства та як самостійна галузь. Потенційний обсяг виробництва яловичини в районі – до 2,4 тис. т на рік в живій вазі за умови нарощування поголів’я ВРХ на м’ясо до 5,4 тис. голів.

Розвиток свинарства

Пропонується на перспективу поголів’я свиней збільшити до 30 тис. голів, що дозволить виробляти до 3 тис. т м’яса у живій вазі.

Розвиток птахівництва

Птахівництво яєчного та м’ясного напряму, представлене на сучасному етапі тільки господарствами населення, на перспективу буде розвиватися в фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, в районі вже планується відкриття птахоферм в Утконосівській сільській раді з проектним поголів’ям в 10 тис.голів та Ларжанській сільській раді з поголів’ям в 42 тис. голів.

Прогнозне поголів’я птахів дещо зросте – до 403 тис. голів та набуде розвитку у фермерських господарствах району. Відбудеться також незначне зростання виробництва яєць – близько 22 тис. шт., що забезпечуватиме потреби населення району в межах харчових норм.

Розвиток вівчарства

Вівчарство може розвиватися в сільському господарстві Ізмаїльського району як альтернатива вирощування ВРХ. На перспективу галузь може розвиватися за умови обмеження кормових угідь з розрахунку 0,5 га на голову МРХ. В цілому, поголів’я у всіх категоріях господарств може збільшитись до 40 тис. овець.

Тривалий відпочинок

Виходячи із проведених розрахунків, на довгостроковий період потреба населення Ізмаїльського району в закладах довготривалого відпочинку становитиме 5,3 тис.місць, в тому числі: в санаторно-курортних закладах – 190 місць, потреба в установах довготривалого відпочинку (будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку, молодіжні табори) – 1370 місць, дитячих оздоровчих таборах – 2425 місць, в установах туризму – 1150 місць. Нажаль рекреаційних ресурсів (в тому числі і ресурсів водопостачання), які є власне на території району недостатньо для забезпечення потреб населення у відпочинку і оздоровленні тому, потреби в довготривалому відпочинку, в тому числі і санаторного типу, задовольнятиметься за межами району. На розрахунковий період на території району передбачається, що кількість місць довготривалого відпочинку (бази відпочинку, молодіжні табори) становитиме 1140, дитячих оздоровчих таборів – 975 у закладах туризму 115 місць.

Короткочасний відпочинок

Згідно розрахунків кількість потенційних короткочасно відпочиваючих для населення Ізмаїльського району із урахуванням потреб міського населення складає близько 4735 тис. осіб.

Планувальна структура території

Планувальна структура Ізмаїльського району тісно пов’язана з планувальною структурою Одеської області, яка формується на основі планувального каркасу, основними компонентами якого є осі та вузли концентрованого економічного розвитку території, які, в свою чергу, являються планувальними центрами. Планувальний каркас концентрує в собі переваги географічного розташування, значні обсяги виробництва, населення, капіталоємної соціальної та виробничої інфраструктури, а також зберігає силу тяжіння для потенційних інвестицій.

Найбільш значні елементи планувального каркасу області формуються під впливом господарських функцій загальнодержавного та міждержавного значення.

На територію Ізмаїльського району потрапляє вісь першого рангу, яка має надзвичайне значення як для розвитку Одеської області, так і для України вцілому – це транспортний коридор – Чорноморське Економічне Співтовариство (ЧЕС) – Рені – Ізмаїл – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь – Новоазовськ, який на території області має два напрямки. Перший напрямок: існуюча дорога Одеса-Рені, що співпадає з трасою міжнародної Європейської магістралі Е87, і реконструюється за вимогами транспортного коридору, проходить, практично, по більшості сільрад західної частини Ізмаїльського району з заходу на північ. Другий напрямок – будівництво нової ділянки транспортного коридору ЧЕС у напрямку Одеса – Рені, що буде проходити по північній частині Ізмаїльського району (по території Кирничанської та Новопокровської сільрад).

До планувальних осей другого рангу можна віднести автодороги місцевого значення: територіальні, обласні, районні та залізницю

Ще однією планувальною віссю загальнодержавного значення можна визнати річку Дунай, навколо якої концентруються основні елемента екологічної мережі державного рівня.

До осей першого рангу можна віднести також водосховище Катлабух, що має видовжену форму з півдня на північ і знаходиться в центральній частині району, з’єднуючи Дунай та північну межу району.

Практично всі великі населені пункти району розташовані вздовж осей першого рангу і концентруються між Дунаєм та ЧЕС в південній частині району та з обох сторін водосховища Катлабух.

Функціональне зонування території

У відповідності до Схеми планування Одеської області, на території Одеської області виділяються такі зони:

  1. Зони урбанізації: 
  • Центральна приморська із центром в м. Одесі.  
  • Придунайська із центром в м. Ізмаїлі.  
  • Північна із центрами Котовськ – Балта. 
  1. Зони трансграничного співробітництва: 
  • Молдова, Румунія й прибережна портова. 
  1.   
  2. Райони пріоритетної сільськогосподарської діяльності. 

Придунайська зона урбанізації з центром в м.Їзмаїл, містить у собі 4 адміністративних райони, які історично сформувалися як придунайська південна частина Бессарабії. Ця агломерація формується на базі припортових міст: Ізмаїл, Рени, Кілія, через які проходять шляхи морських і річкових перевезень у країни Дунайського басейну.

Розвиток цієї урбанізованої структури піде по чотирьох напрямках:

  • вплив міжнародного транспортного коридору ЧЕС (автомобільного й залізничного).  
  • розвиток транскордонного співробітництва з Молдовою та Румунією (пункти пропуску Рені-Галац, Табани-Мирне, Віноградівка- Вулканешти).  
  • розвиток портів Рені й Ізмаїл (створення в них ВЕЗ).  
  • розвиток рекреаційної галузі (з обсягом по Кілійському району – 14,1 тис. місць, по Ізмаїльському – 10 тис. місць, по Ренійському – 7 тис. місць). 

Ці фактори (прикордонне співробітництво й вплив ЧЕС) дозволяють віднести до цієї урбанізованої зоні й Болградський адміністративний район.

Таким чином, Ренійський, Ізмаїльський, Болградський і Кілійський райони мають спільні інтереси і вимагають особливого комплексного підходу по планувальній організації, використанню земель, організації транспортної та інженерної інфраструктури, а також питань екологічної безпеки.

Розвиток системи розселення

На 01.01.2013 року на території Ізмаїльського району нараховується 18 сільських рад, 22 сільських населених пунктів і одне селище міського типу Суворове, які підпорядковуються Ізмаїльській райдержадміністрації.

На 01.01.2036 року передбачається що в межах району залишиться 22 сільських населених пункти та смт Суворове. В районі переважатимуть великі та крупні села: по 10 та 9 відповідно. Також, в зв’язку із збільшенням чисельності населення, за прийнятим оптимістичним прогнозом та можливостей для розвитку розвитку промислового вузла – м.Ізмаїл, до 2036 р. передбачається збільшення (до 20%) чисельності населення Ізмаїльського району до 62,0 тис. осіб.

Перспективне житлове будівництво

На перспективу (розрахунковий період) житловий фонд Ізмаїльського району становитиме 1781,3 тис.м, в тому числі: житловий фонд сільська місцевість – 1634,3 тис.м2, житловий фонд міська місцевість – 147,0 тис. м2.

Житлова забезпеченість району на даний час становить 25,0 м2 на особу, в тому числі: житлова забезпеченість в сільській місцевості – 25 м2 на особу, в міській місцевості – 29 мна особу. На перспективу забезпеченість населення житлом у середньому на одну особу по Ізмаїльському району становитиме 29 м 2 на особу на розрахунковий період.

Проектом передбачається на розрахунковий період додаткове будівництво 449,4 тис.м2 загальної площі житла в Ізмаїльському районі.

Розвиток транспортної інфраструктури

Залізничний транспорт

Заходи з розвитку залізничного транспорту Ізмаїльського району на перспективу намічені з урахуванням напрямків розвитку залізниць України. З метою інтеграції транспортної системи України у загальноєвропейську систему на території Одеського регіону формуються транспортні коридори, заходи з розбудови яких передбачені «Концепцією створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р. за № 346. В межах території Ізмаїльського району Одеської області, що розглядається даним проектом, намічено проходження ділянки міжнародного транспортного коридору:

  • ЧЕС з відгалуженнями – Рені – Ізмаїл – Одеса -Колосівка- Помічна – Знам’янка – Дніпропетровськ – Яснувата -Квашине; 

Проходження проектної ділянки міжнародного автомобільного коридору ЧЕС передбачено на півночі Ізмаїльського району від межі із Кілійським районом до межі із Болградським районом.

Перетин магістральних залізничних колій із дорогами загального користування державного та місцевого значення необхідно передбачити в різних рівнях за рахунок будівництва транспортних розв’язок та шляхопроводів.

Протяжність залізничного коридору в межах Ізмаїльського району на перспективу становитиме 15,2 км.

Автомобільні дороги і автотранспорт

Всього проектом передбачено будівництво автодоріг загального користування:

  • міжнародних (включаючи ділянку автомобільного коридору ЧЕС) – 31,8 км;  
  • територіальних – 12,1 км;  
  • реконструкція та капітальний ремонт доріг державного значення –69,1 км;  
  • першочергова реконструкція та капітальний ремонт доріг місцевого значення – 73,2 км;  
  • поступова реконструкція та капітальний ремонт доріг місцевого значення – 97,2 км; 

Легковий транспорт

Загальна кількість автотранспорту в межах району на проектний період становитиме 19904автомобілів, з них легкових у приватній власності – 18038 одиниць, крім того на розрахунковий строк проектом передбачено розміщення додатково до існуючих об’єктів сервісу: АЗС –5 одиниць (20 колонок) та СТО –9 одиниць (90 постів).

Морський транспорт

Модернізація та подальша розбудова портового господарства є однією зі стратегічних цілей, які намічено в «Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року».

Подальший розвиток ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» передбачає капітальний ремонт основних засобів з метою збільшення обсягів вантажопереробки та керівництвом порту відпрацьовується варіант можливості будівництва трубопроводу для транспортування скрапленого вуглеводного газу на території вантажного району 85 км р.Дунай.

З метою відновлення морських пасажирських перевезень у приміському сполученні між курортними зонами Одеської області, проектом передбачено будівництво пасажирської пристані в с. Кислиця.

Авіаційний транспорт

В рамках «Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року» намічено розвиток авіаційного сполучення регіону з метою подальшої орієнтації транспортної інфраструктури на обслуговування туристських потоків.

Модернізація транспортної інфраструктури передбачає розвиток авіаційного транспорту не тільки в обласному центрі, а по регіону в цілому.

Для вирішення вищезазначеної задачі, на перспективу необхідно відновити функціонування комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ізмаїл» із модернізацію його інфраструктури.

У зв’язку з інтенсивним розвитком об’єктів промисловості, логістики та курортно-рекреаційної галузі в межах Ізмаїльського району проектом також передбачено розміщення гелікоптерного майданчику в районі існуючого аеропорту.

Пункти Пропуску

Згідно постанови Кабінету Міністрів Україні від 13.06.2007 р. №831 затверджена Державна цільова правоохоронна програма «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року.

Відповідно до зазначеної програми на 2014 – 2015 роки передбачено розвиток наступних пунктів пропуску, які входять до зони діяльності м/п «Ізмаїл»:

  • «Ізмаїльський морський торговельний порт» – облаштування приміщень “єдиного офісу” та облаштування будівлі для розміщення контрольних служб пункту пропуску;  
  • «Ренійський морський торговельний порт» – облаштування приміщень “єдиного офісу” та облаштування будівлі для розміщення контрольних служб пункту пропуску;  
  • «Усть-Дунайський морський торговельний порт» – облаштування приміщень “єдиного офісу” та облаштування будівлі для розміщення контрольних служб пункту пропуску. 

Водопостачання

Відповідно до розрахункових показників чисельності населення, розвитку виробництв, рекреаційного будівництва та інженерного обладнання житлового фонду виконанні розрахунки потреб у воді на розрахунковий строк.

Водозабезпечення території району планується за рахунок використання існуючих підземних та поверхневих джерел. Водопостачання існуючого та нового будівництва буде здійснюватися на базі використання існуючих систем водопостачання, їх реконструкції, а також будівництва нових систем водопостачання.

Водопостачання 10-і населених пунктів передбачається за рахунок використання підземних вод Матроського водозабору шляхом будівництва групового водопроводу.

Для гарантованого водопостачання 7-і населених пунктів необхідно продовження будівництва Суворовського групового водопроводу, який здійснює з р. Дунай.

Вибір джерела, технології очистки води та її знезараження, розвиток мереж вирішується на подальших стадіях проектування з урахуванням техніко – економічного обґрунтування, екологічного аналізу, інвестиційних пропозицій, технологічних даних промпідприємств та відповідних технічних умов.

Водовідведення

Виконані розрахунки об’єму стічних вод на розрахунковий строк.

Каналізування існуючого і нового будівництва на території району буде здійснюватися на базі будівництва систем каналізування: самопливних та напірних мереж, каналізаційних насосних станції, очисних споруд. Системи каналізації відносяться до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки і потребують пильної уваги до технічного стану та потребують фінансової підтримки.

Електропостачання

На розрахунковий період сумарне споживання електроенергії становитиме 205,64млн.кВт? год/рік. Виходячи з розрахунків електричних навантажень та враховуючи місцеві умови Ізмаїльського району Схема зовнішнього електропостачання району залишається без змін. Спеціалізованим інститутам «Міністерства палива та енергетики України» необхідно завершити розробку перспективної галузевої схеми розвитку магістральних електричних мереж 220кВ та вище Південної електроенергетичної системи (зокрема, Одеських магістральних електричних мереж) та проводити планові коригування розробленої Програми розвитку електричних мереж 35кВ та вище Одеської області. Будівництво нових підстанцій та живлячих мереж вести у відповідності з «перспективними галузевими схемами розвитку електричних мереж».

З огляду на те, що південні райони характеризується високою ожеледністю, що приводила неодноразово до ряду аварійних ситуацій в енергосистемі, а також дефіцитом електроенергії, що стримує розвиток цього району, питання отримання власного енергоджерела стає невідкладним. Для цього рекомендується провести будівництво Ізмаїльської парогазової теплової електростанції потужністю 135МВт та ліній електропередачі для безпосереднього зв’язку з енергосистемою України – ПЛ-110кВ «Ізмаїл – Ізмаїльська ПГЕС». Крім того, приведений перелік необхідних заходів, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 року №243 «Про затвердження Державної цільової програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки».

Теплопостачання

На розрахунковий період, відповідно до рішень закладених у проекті, виконані розрахунки теплопостачання. Через наявність в районі значного за обсягом і сталого енергоспоживання при невисоких темпах технічного переоснащення застарілих технологій, основним напрямком подальшого розвитку у галузі теплопостачання є впровадження заходів у напрямку енергоефективності і енергозбереження.

Газопостачання

В проекту виконані розрахунки газопостачання на розрахунковий період. Пріоритетним залишається напрямок пошуку нових джерел енергії, у тому числі за рахунок переробки вторинних ресурсів, розвитку галузей, виробництв і технологічних процесів, які сприяють зменшенню використання природного газу і нафтопродуктів. З огляду на значне подорожчання енергоносіїв, в тому числі органічного палива, насамперед природного газу, варто розширити поняття паливної кон’юнктури за рахунок нетрадиційних і альтернативних видів палива.

Мережі зв’язку

Розрахункова (нормативна) потреба телефонізації всього Ізмаїльський району на перспективний період становитиме – 24700 телефонів.

Розрахункова (нормативна) потреба проводового мовлення всього Ізмаїльського району на перспективний період – відповідно 27368 радіоточок (27300).

Інженерна підготовка та захист території

Внаслідок вивчення та аналізу місцевих природних умов, наявних планових та картографічних матеріалів та враховуючи архітектурно-планувальні рішення, прийняті в даному проекті, визначився перелік найбільш актуальних питань гідротехнічного профілю:

  • протипаводкові заходи;  
  • захист від підтоплення;  
  • розчистка рік, струмків та водойм;  
  • меліорація;  
  • протиерозійні заходи;  
  • рекультивація порушених територій;  
  • рибне господарство. 

В пояснювальній записці том І детально висвітлені заходи.

Заходи щодо оздоровлення навколишнього природного середовища

З метою стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів в Ізмаїльському районі (як складової частини території області) розроблено та впроваджено ряд природоохоронних програм, основні положення яких враховані в проекті.

Даним проектом на основі аналізу використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням природних та економічних особливостей регіону, існуючої в районі екологічної ситуації та перспектив розвитку господарського комплексу запропоновані еколого- містобудівні заходи подальшого розвитку території, її раціонального використання і забезпечення комфортних умов проживання.