ДО УВАГИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИКІВ – СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Ізмаїльська районна державна адміністрація та Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області попереджають!

Мишоподібні гризуни – загроза сільськогосподарським посівам

Мишоподібні гризуни – найнебезпечніші шкідники осінньо- зимового періоду, які щорічно завдають значної шкоди сільському господарству. Наразі спостерігається стрімке заселення гризунами посівів озимих культур, що становить високу загрозу для посівів озимих зернових культур. Гризуни живляться як зеленою масою рослин, так й насінням, яке висіяне у ґрунт, затягуючи його в свої нірки і готуючи у такий спосіб запаси кормів для живлення в зимовий період.

Варто враховувати, що мишоподібні гризуни мають надзвичайно високий потенціал розмноження – протягом 6 місяців за присутності на 1 гектарі до 3 жилих колоній з однією батьківською парою полівки сірої в кожній можна отримати орієнтовно 600 особин потомства, здатних знизити врожайність озимих зернових та ріпаку на 30–70%.

Господарське значення мають полівка звичайна та курганчикова миша, які є найчисленнішими та найбільш шкодочинними.

Полівка звичайна живиться переважно зеленими частинами рослин, рідко насіннями та ягодами. Доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає до 30-40 г соковитого корму. Якщо полівка харчується лише зерном, то вона швидко загине. Протягом року буває 3-4, інколи 7 виводків. Мишоподібні гризуни характеризуються високою плодючістю та здатністю до швидкого відновлення популяції.

Курганчикова миша за розміром трохи менша за хатню мишу. Насіння злаків являється головною їжею цього виду мишоподібних гризунів протягом всього року. Свою назву отримала завдяки звичці збирати великі запаси зерна на поверхні ґрунту, присипаючи їх землею внаслідок чого утворюється курганчик.

Збільшенню чисельності мишоподібних гризунів сприяє недбале господарювання на землі, а саме: втрати врожаю при збиранні, поверхневий чи нульовий обробіток ґрунту, нехтування зяблевою оранкою, несвоєчасне прибирання післяжнивних решток, порушення сівозміни.

Враховуючи здатність мишоподібних гризунів до швидкого розмноження у сприятливих умовах (відносно тепла, без різких температурних коливань та затяжних опадів, випадання великої кількості снігу на непромерзлу землю, достатня кількість корму), а також до міграцій – чисельність їх зростатиме.

Тому посіви озимини та багаторічних трав необхідно постійно обстежувати і за наявності 3-5 і більше жилих колоній на 1 га для боротьби з гризунами застосовують хімічні та біологічні засоби. До препаратів хімічної групи – родентицидів належать отруйні принади (діюча речовина бродіфакум, бромадіолон та флокумарин), які розкладаються вручну в кожну нірку з обов’язковим засипанням землею і притоптуванням. Усі ці діючі речовини є антикоагулянтами, тобто вони блокують згортання крові, в результаті чого гризуни гинуть від внутрішньої кровотечі.

Можна застосовувати також біологічний метод, використовуючи препарати, які містять бактерії мишачого тифу. Вони безпечні для інших живих організмів, адже на відміну від хімічних препаратів, впливають лише на мишей, і не чинять шкідливої дії на тварин та птахів. Боротьбу з гризунами варто вести систематично, комбінуючи різні методи і засоби. Застосування навіть найефективніших засобів не рятує від повторного заселення гризунів.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами та лише препаратами з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.

Державний фітосанітарний інспектор

Головного Управління

Держпродспоживслужби в Одеській області Андрій КУЛАВА