Чи відповідають спадкоємці за борги померлого, якщо спадщину не оформлено: позиція Верховного Суду

Смерть особи не завжди означає припинення її боргових зобов’язань. У визначених законодавством випадках обов’язок погасити заборгованість переходить до спадкоємців, навіть якщо вони не отримали свідоцтва про право на спадщину.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2026 року у справі № 947/29686/23 звернув увагу на особливості встановлення факту прийняття спадщини та відповідальності спадкоємців за боргами померлого.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом установленого законом строку не заявив про відмову від спадщини.

При цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину або відкритої спадкової справи сама по собі не свідчить про те, що спадщина не була прийнята. Верховний Суд зазначив, що документи про реєстрацію місця проживання спадкоємця та спадкодавця за однією адресою можуть бути належними доказами прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець заперечує факт спільного постійного проживання зі спадкодавцем або прийняття спадщини, він повинен надати докази на підтвердження відповідних обставин.

Водночас важливо враховувати, що спадкоємці відповідають за боргами спадкодавця лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Обов’язок доведення обсягу та вартості успадкованого майна, які визначають межі такої відповідальності, покладається на спадкоємця.

Таким чином, відсутність оформлених спадкових прав не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за боргами померлого. Під час вирішення питання про заміну боржника у виконавчому провадженні суд повинен оцінити надані докази прийняття спадщини, а кредитор — обґрунтувати наявність правонаступництва та дотримання встановленого порядку пред’явлення вимог до спадкоємців.