УКРАЇНА ЗАВЕРШИТЬ ДО КІНЦЯ ЦЬОГО ТИЖНЯ ДРУГУ ЧАСТИНУ ОПИТУВАННЯ ЩОДО ВІДПОВІДНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИМ КРИТЕРІЯМ ЄС, – ОЛЬГА СТЕФАНІШИНА ВИДАННЮ «EURACTIV»
Україна завершить до кінця цього тижня другу частину опитувальника щодо відповідності політичним та економічним критеріям ЄС і очікує в червні надання позитивної відповіді з боку Євросоюзу щодо надання Україні статусу кандидата на вступ.
Про це розповіла виданню «EURACTIV» Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
18 квітня Україна надала відповіді на першу частину анкети-опитувальника від ЄС щодо членства – одного з ключових кроків на початку вступу країни в ЄС – з рекордною швидкістю – лише за 10 днів були підготовлені та надані відповіді.
За словами високопосадовців ЄС, очікується, що рекомендація Європейської Комісії щодо того, чи починати лідерам ЄС обговорювати наступні кроки щодо процесу членства, може бути розроблена в травні та бути готовою до кінця червня.
«EURACTIV» зазначає, що друга частина опитувальника охоплює 33 сфери співпраці між Україною та ЄС.
«Ми абсолютно здатні, і Європейська Комісія цілком спроможна забезпечити, щоб до Саміту, який запланований на червень, всі процедури були виконані», – сказала вона, також підтвердивши, що Україна веде активний діалог для цього з країнами-членами ЄС.
- Уникнення помилок
«ЄС не повинен зробити помилку, не ухвалюючи рішення про надання Україні статусу кандидата», – додала вона.
Віцепрем’єрка попередила, що ЄС не повинен повторювати помилку НАТО в Бухаресті в 2008 році, коли Альянс вирішив, що поки що не пропонуватиме членство Грузії та Україні. Ольга Стефанішина додала, що війна довела взаємосумісність України не лише на полі бою, а й через порядок денний реформ.
За її словами, історична помилка стала уроком у випадку Фінляндії та Швеції.
«Якби Швеції та Фінляндії довелось чекати 15 років, перш ніж вони отримають членство, вони отримали б війну на своїй території», – сказала Віцепремʼєрка, попередивши, що якщо ЄС не ухвалить позитивного рішення в червні, це «також демотивувало б українців, які б подумали, що європейські лідери не вірять у нашу перемогу».
«Для нас дуже важливо, щоб у червні лідери ЄС не зробили цю помилку, і ми ухвалимо це рішення і не залишимо важелів для Росії, щоб підірвати єдність з точки зору української перспективи», – додала вона.
Відповідаючи на запитання, чи може бути перешкодою для України те, що країни Західних Балкан, Північна Македонія та Албанія ще не отримали зеленого світла для початку переговорів про вступ, незважаючи на те, що вони роками мали статус кандидата, Ольга Стефанішина відповіла, що українська заявка дала поштовх до активізації діалогу і щодо інтеграції Західних Балкан.
«Ми розглядаємо це не як перешкоду, а як можливість для Західних Балкан перезавантажити весь наратив про розширення ЄС», – зазначила урядовиця.
- «Широко узгоджений»
Претенденти на вступ до ЄС зазвичай стикаються з тривалим і складним процесом, який часто вимагає серйозних реформ для досягнення стандартів Євросоюзу щодо політичної та економічної конвергенції. У випадку України, ЄС вже дав свою оцінку українському ринку, законодавству та бізнесу у сферах цифрових технологій, економіки, транспорту та енергетики, а також усунув торгові бар’єри та оголосив амбітний кліматичний порядок денний.
«Це те, про що ми говоримо, коли говоримо про «швидку процедуру», тому що ми вже маємо значний досвід і довготривалі відносини», – сказала Стефанішина.
«Під час війни у нас є повністю функціонуючий уряд, повністю функціонуючі установи, повністю функціонуючий банківський та фінансовий сектор, чого майже ніколи не було в жодній країні, яка була у стані війни», – додала вона.
У березні Україна також стала частиною енергетичної системи ЄС, тобто приєдналася до європейської енергетичної мережі ENTSO-E.
«Це стало безпрецедентним, оскільки протягом 24 годин нам вдалося пройти всі випробування, які були проведені під час обстрілів та бомбардувань», – наголосила Ольга Стефанішина.
[Текст відредагований Зоран Радосавлевич]