➡️ Коли рада втрачає кворум, громада не може чекати

📌 Відділ забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування Ізмаїльської РДА інформує, як зберегти представництво жителів і здатність громади ухвалювати рішення, якщо місцева рада втрачає кворум? Якими мають бути повноваження військових адміністрацій? Яких спеціальних правил потребують прифронтові території?

Про це під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний» говорили народний депутат Дмитро Микиша, експертка з питань місцевого самоврядування Олена Бойко та президентка Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко.

Одним із можливих рішень для рад, які втрачають кворум, є законопроєкт №14405 про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану.

Дмитро Микиша наголосив: його мета – дати радам можливість продовжувати роботу там, де це ще можливо, а не підміняти їх військовими адміністраціями.

Водночас потрібно чітко врегулювати роботу військових адміністрацій населених пунктів: статус їхніх працівників, соціальні гарантії та порядок ухвалення рішень у ситуаціях, коли військова адміністрація вже утворена, але рада продовжує працювати. Особливо це стосується бюджетних питань і відповідальності за рішення.

Олена Бойко назвала законопроєкт №14405 тимчасовим рішенням для збереження роботи місцевого самоврядування під час війни. Точної кількості рад, які втратили або втрачають повноважність, сьогодні немає: ситуація змінюється, а отже потребує постійного моніторингу.

Якщо ж рада не може працювати, а законодавчого механізму для збереження її повноважності немає, альтернативою фактично залишається утворення військової адміністрації населеного пункту.

Питання не обмежується рівнем громад. Тетяна Єгорова-Луценко наголосила на потребі законодавчо визначити повноваження районних і обласних рад та створити їхні виконавчі комітети.

Для прифронтових територій, за її словами, потрібне окреме комплексне рішення. Воно має враховувати умови роботи людей, бізнесу, закладів освіти та інших сфер життя в громадах, районах і областях, що перебувають під постійною загрозою. Йдеться не про вільну економічну зону, а про інші умови участі в державних програмах для територій із суттєво різними можливостями.

Посилання на повний матеріал: https://decentralization.ua/news/21010