Першій рік війни, яку розв’язала росія проти України, став роком незламності. Ми встояли – та поступово, важко, але невпинно рушили вперед.

Ми навчились жити всупереч намірам ворога перетворити нас на грудку страху – та продовжили навчати дітей, приймати вимушених переселенців (людей та виробництва), налаштовувати постачання всім необхідним мирного населення та допомогу нашим Збройним Силам, опановувати правила прийому допомоги, яка поступає від закордонних друзів… Першій рік переобладнав наше життя до умов воєнного стану.

Головне: ми об’єднались заради спільної Перемоги та кожний на своєму місці стали робити все, щоб вона, Перемога, прийшла якнайшвидше.

…Ми платимо за право на майбутнє українського народу життями кращих синів та доньок… Герої не вмирають!
Пам’ять про кожного – як і любов до нашої батьківщини! – об’єднала та зміцнила нас.

І є ще один фактор, який доводить непереможність українського народу: ми продовжуємо започатковане до 24 лютого – те, що має в своїй перспективі наше майбутнє.
Майбутнє України, яка безумовно переможе в цій війні.

Ми увійшли в другий рік війни за незалежність України та крок за кроком наближаємось до найголовнішої мети, найзаповітнішої мрії народу – до Перемоги.

Слава нашим ЗСУ!
Слава Україні!
Разом – до Перемоги!