🥀Нагородження посмертно військовослужбовця з Ізмаїльського району
23 січня голова Ізмаїльської РДА Родіон Абашев, голова Саф’янівської сільради Наталія Тодорова і командир військової частини 3058 Національної Гвардії України Євгеній Руфанов зустрілися з рідними загиблого захисника України Івана Самокіша і вручили їм орден «ЗА МУЖНІСТЬ» IIІ ступеня — нагороду, якої Указом Президента України був удостоєний посмертно їх син і брат за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку. Орден передано матері Героя — Надії Василівні та сестрі — Катерині Сергіївні.
Солдат Іван Сергійович Самокіш народився 16 жовтня 2001 року в селі Кислиця, де змалечку виховувався в любові до праці та рідної землі. Закінчивши 9 класів місцевої школи та Ізмаїльський агротехнічний коледж, Іван став професійним механізатором.
Техніка була його справжньою пристрастю — він умів відремонтувати будь-що. Але наважливішим для нього були родина і Батьківщина. Обравши шлях професійного військового, Іван підписав контракт із Національною гвардією України. Попри юний вік, він взяв на себе велику відповідальність — за близьких і за країну.
У грудні 2021 року Іван відбув на ротацію в Донецьку область, а вже в березні 2022 року мав повернутися додому. Проте повномасштабне вторгнення він зустрів на передових позиціях. Навіть у найважчі часи гвардієць знаходив сили підтримувати рідних, заспокоювати маму та закликати вірити в перемогу.
Остання розмова з матір’ю відбулася 23 березня 2022 року. Вже з квітня 2022-го Іван офіційно став вважатися зниклим безвісти. Два довгих роки родина жила надією… Та в березні 2024 року тіло оборонця було ідентифіковано.
6 квітня 2024 року село Кислиця, ставши на коліна, провело свого Героя в останню путь. У нього залишилися батьки, сестра та маленька племінниця. Для них Іван назавжди залишиться символом мужності, відданості й любові до України.
Дуже важко визнавати, що нас покидають найкращі сини України. Війна безжально забирає гідних…
Але Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, вони живуть у тих, хто продовжує їхню справу, вони живуть доти, доки жива слава про них.
Вічна шана і слава нашим відважним воїнам!🙏🇺🇦
