ЗВЕРНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО ЗА ПІДСУМКАМИ 45-ГО ДЛЯ ВІЙНИ
Вільний народе сміливої країни!
Сьогодні для мене було великою честю від вашого імені, від імені всіх українців, вітати в нашій столиці, на Банковій, щирого друга України – Прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.
Його візит у нашу державу демонструє максимально наочно – для свободи немає перешкод. Для лідерства немає перешкод. Борис був серед тих, хто не вагався жодної хвилини, чи підтримувати Україну. Лідерство Великої Британії у наданні нашій державі необхідної допомоги, передусім оборонної, а також і лідерство в санкційній політиці – назавжди в історії. В історії захисту демократії, в історії захисту Європи. Україна завжди буде вдячною за це – і Борису, і Британії.
Сьогодні Борис приїхав у Київ ще й з новим пакетом фінансової та оборонної підтримки для України. Обговорили з ним також і нові санкційні кроки, які потрібні, щоб примусити Росію до миру.
Завдання нашої антивоєнної коаліції цілком зрозуміле – швидше завершити цю війну, розпочату Росією. Звільнити нашу землю від загарбників. І гарантувати безпеку Україні, а отже, безпеку демократії та свободі народів на сході Європи.
Саме тому це не просто моральний обовʼязок усіх демократичних держав, усіх сил Європи – підтримувати прагнення України до миру.
Це, власне, стратегія захисту для кожної цивілізованої держави. Тиснути на Росію якнайбільше, щоб якнайшвидше відновити мир і безпеку. Щоб якнайшвидше повернути силу міжнародному праву й зупинити катастрофу від застосування права сили. Катастрофу, яка неминуче вдарить по всіх. Бо російська агресія не мала на меті обмежитися лише однією Україною. Лише руйнацією нашої свободи і нашого життя. Увесь європейський проект – ось мішень для Росії.
Був задоволений почути сьогодні й від канцлера Австрії Карла Негаммера запевнення, що для Австрійської держави примусити Росію до миру так само принципово, як і для інших відповідальних держав.
Почув і обіцянку того, що Австрія разом з партнерами по Європейському Союзу продовжить санкційну політику проти Росії, поки не відбудеться повне відновлення реальної безпеки в нашому регіоні. Поки Росія не забере всі свої сили з української суверенної території.
Канцлер Австрії підтримав у відповідь на моє запитання й чітку перспективу якнайшвидшого приєднання України до Євросоюзу.
І окремо хочу подякувати пану Негаммеру за передачу Україні пожежних і рятувальних машин, іншого обладнання, а також за допомогу пальним.
Також сьогодні є й важлива новина від пані Урсули фон дер Ляєн, Президентки Єврокомісії, та Прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо. В межах ініційованої ними глобальної кампанії Stand Up For Ukraine вдалося зібрати понад 10 мільярдів доларів США для допомоги нашим людям. Для українців, які були вимушені залишити свої домівки через війну Росії проти України. Дякую кожному, дякую кожній, хто долучився до збору цих коштів!
Тобто сьогодні був справді плідний день для України, для нашої дипломатії.
І це вже 45-й день нашої оборони від російської навали. Чи думали в Москві, що на 45-й день після їхнього вторгнення у Києві будуть відбуватися саме такі події? Ні, вони не могли це навіть уявити. А ми зробили це реальністю.
Ми всі разом – кожен українець, кожна українка, які 24 лютого й назавжди обрали сміливість. Обрали Україну. Обрали свободу та майбутнє.
На всіх міжнародних переговорах, в усіх контактах із лідерами світу протягом цих 45 днів я обов’язково порушую три теми. Перша – конкретна допомога нашій обороні. Друга – конкретна допомога нашим людям. Третя – конкретні гарантії безпеки для нашої держави, яка точно переможе в цьому протистоянні.
Звісно, не від усіх я чую конкретні відповіді на свої конкретні запитання. Але щодня позитиву для України все більше.
Проте ще не настільки більше, щоб можна було точно визначити терміни закінчення цієї війни. Росія все ще може дозволити собі жити в ілюзіях і стягувати на нашу землю нові військові сили й нову техніку. І це означає, що потрібно ще більше санкцій. Ще більше зброї для нашої держави.
До речі, Борис Джонсон був сьогодні дуже конкретний у відповідях на мої запитання. Втім, як і завжди. І вже визначилися з ним, яку допомогу надасть Велика Британія післявоєнному відновленню України. Британці готові взяти шефство над відновленням Києва та Київської області.
Серед пріоритетних завдань для нашої дипломатії, для всіх контактів з нашими партнерами – запровадження більш болісних обмежень грошових потоків Російської Федерації. Передусім це стосується нафтового бізнесу. Демократичний світ точно може відмовитися від російської нафти й зробити її токсичною для всіх інших держав. Саме нафта – одне з двох джерел російської самовпевненості, їхнього відчуття безкарності.
Інше джерело – газ – також із часом буде перекрите. Це просто неминуче. Не тільки з безпекових, а й з екологічних міркувань.
Але Україна не має часу чекати. Свобода не має часу чекати. Коли тиранія розпочала агресію проти всього, на чому тримався мир у Європі, потрібно діяти негайно. Потрібно діяти принципово. І нафтове ембарго має бути першим кроком. Причому на рівні всіх демократичних держав, усього цивілізованого світу. Тоді Росія це відчує. Тоді це для них буде аргумент, щоб шукати мир. Припинити безглузде насильство.
І ще одна новина на сьогодні. Довгоочікувана для багатьох наших людей. В Україну повернеться одна з наших головних святинь. Одна з найшанованіших святинь Софії Київської. Ікона святого Миколи (Мокрого), це перша чудотворна ікона Русі.
Ми довго працювали, щоб повернути її. Вона була вивезена з України під час Другої світової війни. І свого часу вона буде вдома – у Святій Софії. Вдячний за це рішення ієрархам, духовенству та вірним Української православної церкви США. Хочу, щоб повернення цієї святині стало для всіх нас важливим символом. Фундаментальним символом. Символом того, що ми повернемо в Україну все наше. Все українське.
Повернемо всіх наших людей.
І обов’язково повернемо справедливість – наш повний контроль над нашою землею.
Дякую всім нашим друзям!
Вдячний усім нашим героям!
Слава Україні!