За п’ять років у темі безбар’єрності було пройдено багато

Від перших кроків, перших дискусій на цю тему, коли для багатьох вона розкрилася ширше, ніж тема про людей з інвалідністю, і до сьогоднішнього етапу, на якому кожне міністерство реалізує власний проєкт безбар’єрності. Загалом – 25 проєктів, які охоплюють усі сфери суспільного життя.

Сьогодні відбулося перше в цьому році засідання Ради безбар’єрності, яке, як завжди, зібрало представників уряду, голів профільних комітетів Верховної Ради, представників ООН, Ради Європи, інших міжнародних партнерів, начальників військових адміністрацій, голів громад, громадських діячів.

Подякувала всім присутнім за системну працю, а Прем’єрці Юлія Свириденко – за лідерство.

Цього року особливу увагу приділимо безбар’єрній освіті й просвіті. Це стосується і кожного фахівця, держслужбовця.

Саме для цього з’явився й постійно розширюється Довідник безбар’єрності – порадник із комунікації. Бо мало зробити щось корисне, треба його правильно пояснити й проговорити. Безбар’єрність ще й тим унікальна, що її частиною та інструментом стає сама мова: слова можуть як бути бар’єрами, так і усувати їх.

Колись Україні довелося законодавчо прибирати з офіційного мовлення слово «інвалід». Але й досі нагадуємо: спочатку людина, тільки потім – її характеристика. Лише в такій послідовності.

Довідник безбарʼєрності (https://bf.in.ua/) – це підкажчик, порадник. Але не інструкція. Тож давно назріла потреба закріпити людяний вординг офіційно. Наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбарʼєрної мови як нової соціальної норми та інструменту формування безбар’єрного суспільства.

Дуже важливо, щоб цей стандарт не залишався на рівні рішень, а був у практичному використанні в кожного посадовця. Коректна мова має стати мовою освіти й охорони здоров’я, адміністрацій, правоохоронців, послуг – усього, що нас оточує щодня. Мова теж має бути безбар’єрною.