В МІСТІ ІЗМАЇЛ ПІД ГОЛОВУВАННЯМ ГОЛОВИ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ АГРАРНОЇ ТА ЗЕМЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ОЛЕКСАНДРА ГАЙДУ 20 ЛИПНЯ ВІДБУЛИСЬ КОМІТЕТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: «РИБНА ГАЛУЗЬ: ПРОСТЕЖУВАНІСТЬ «ВІД ВИЛОВУ ДО СПОЖИВАННЯ »

Заслухали доповіді заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Головні про реформування рибогосподарської галузі, т.в.о.голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Ігоря Клименка – про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та виробленої з них продукції, керівника групи з розвитку продуктивності і доступу до ринків Програми USAID АГРО Владислава Карпенка – про досвід Програми щодо підтримки розвитку аквакультури.

Про відновлення аквакультури України (концепцію та заходи з її реалізації) доповів директор Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Держрибагентства Володимир Вовкотруб, а директорка Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова – про Одещину як рибогосподарський регіон.

Обговорили актуальність і важливість проєкту Закону України «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів», який розроблено з метою забезпечення сталого управління водними біоресурсами, запобігання незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству, сприяння збереженню, раціональному використанню, відтворенню та охороні водних біоресурсів, створення прозорих механізмів забезпечення простежуваності водних біоресурсів, а також захисту прав та економічних інтересів суб’єктів господарювання.

Важливо і те, що він є євроінтеграційним і, як зазначив т.в.о.голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Ігор Клименок, отримав позитивну підтримку європейських партнерів.

Щодо розвитку аквакультури: керівник групи з розвитку продуктивності і доступу до ринків Програми USAID АГРО Владислав Карпенко зазначив, що навіть до війни рівень споживання риби був в 2 рази менший, ніж світовий, а серед слабких ланок назвав відсутність розвитку, дієвого науково-дослідницького центру та маркетингових інструментів для просування вітчизняної аквакультурної продукції.

Співдоповідач директор Всеукраїнської федерації роботодавців рибної галузі України Олександр Шлапак підкреслив як нагальність рибної реформи, так і неможливість працювати за старою схемою. Проте рибалки уявляють собі рибну реформу інакше, ніж в Міністерстві та Комітеті.

Впевнений, що ефективному вирішенню питань допоможе діалог між всіма учасниками.

Упродовж двох тижнів – за пропозицією голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду – зацікавлені рибогосподарські підприємства та організації можуть надати свої пропозиції, зокрема, і в проєкт Закону № 8119 «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства», який спрямований на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства і дозволить спростити існуючі процеси оренди на ринку, запровадити механізми рівного доступу до ресурсу, одночасно залучивши на ринок додаткові кошти на розвиток в України галузі рибного господарства, а також інших сфер економіки.

В рамках проведення комітетських слухань на тему: «Рибна галузь: простежуваність «від вилову до споживання» напередодні засідання члени Комітету ознайомились з роботою рибогосподарських підприємств Одеської області в умовах війни, зокрема і в Ізмаїльському районі.

Народні депутати мали можливість ознайомитись з одним із етапів простежуванності водних ресурсів під час огляду рибоприймального пункту ТОВ «Вилківський рибозавод» у м.Вилкове, яке займається прісноводним рибальством, переробкою та консервуванням риби, ракоподібних і молюсків тощо.

Під час військової агресії рф проти України рибне господарство наряду з іншими секторами аграрної галузі виступає важливим елементом продовольчої безпеки України та світу в цілому.

Саме тому необхідне подальше втілення реформи рибної галузі та забезпечення сталого управління водними біоресурсами.