ТЕМА БЕЗБАР’ЄРНОСТІ Є НАСКРІЗНОЮ

10.10.202410.10.2024 t-editor безбар'єрність

Не можна будувати успішний бізнес, ігноруючи безбар’єрність. І це не про вимушеність, а про конкурентоспроможність.

Але стати амбасадором безбар’єрності ніколи не пізно. Можна обережно робити перші кроки, по крихтах накопичуючи власний досвід. А можна скористатися вже успішно відпрацьованими кейсами, якими охоче діляться суспільно відповідальні бізнеси.

Про цінності безбар’єрності та перепони, з якими довелося зіткнутися під час їх запровадження, у прямому ефірі на сторінці Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та ГО Безбар’єрність розповіла Яна Гончаренко, директорка з корпоративних комунікацій та сталого розвитку Starlight Media – компанії, що є учасником спільноти «Бізнес без бар’єрів».

Яна рекомендує звернути увагу на три ключові передумови, без досягнення яких, на її думку, вийти на достатній рівень безбар’єрності буде складно

Забезпечити участь лідерів організації

«Я не вірю в розвиток культури безбар’єрності в організаціях, де до цього не залучені лідери і лідерки. Я знаю, що в багатьох компаніях є таке бажання: віддати тему профільному відділу корпоративної соціальної відповідальності, хай займається. І потім ще передати у PR – щоб розповіли про результати. Але ні, це так не працює. Я вірю в силу освіти, але не вірю в підходи, коли бізнес згадує про безбар’єрність лише двічі на рік – 8 березня про гендерну рівність і у грудні про людей з інвалідністю – і потім розповідає, як він безбар’єрність підтримує», – зазначила Яна Гончаренко.

І дала рекомендацію: річні або три-п’ятирічні плани в сфері безбар’єрності необхідно створювати і затверджувати разом із правлінням організації. Та попри всю складність і кризи сьогодення, коли бізнесам непросто втриматися на плаву, невпинно пояснювати: безбар’єрність – це не про витрати. Це про можливості та інвестиції. Різноманіття людей і безбар’єрність можуть допомогти усім стати більш стійкими.

Застосувати системний підхід

Це про планування, звітність та самоконтроль. Якщо є можливість, задіяти зовнішні аудити для перевірки своїх сервісів, просторів, політик безбар’єрності.

«Якщо можливостей немає, то у вільному доступі існують й безкоштовні інструменти, наприклад, для оцінки гендерної рівності в організації. І також можна хоча би для себе робити внутрішній аудит: планувалося – виконано – чому не виконано?», – запропонувала директорка з корпоративних комунікацій.

Залучити різних людей

Особливо, якщо у командах ще немає високої представленості різних людей – їх слід запросити у якості консультантів.

«В Україні насправді фантастичний громадський сектор і фантастичні люди. За кілька років мені жодного разу не відмовили, коли я просила поділитися власним досвідом. І це дуже важливо. Бо наші уявлення, навіть якщо ми дуже великі відмінники і відмінниці та перечитали усі можливі книжки, потребують практики. І залучення живого людського досвіду, щоб не нашкодити. Я принцип «нічого про ветеранів / ветеранок без ветеранів / ветеранок» застосовую настільки буквально, що комусь може навіть бути смішно. Але мені – ні. У будь-якій ветеранській програмі я обов’язково піду до своїх консультантів і запитаю: чи тобі подобається? Чи немає тут зайвого? Бо як цивільна людина я можу щось уявляти зовсім інакше», – пояснила Яна Гончаренко.

Утім, згадує представниця команди Starlight Media, на шляху до безбар’єрності повністю уникнути перепон не вдалося. Зокрема, серед них

Нівелювання цінності безбар’єрності

«Бо це про те, щоби наше серденько не ранилось кожен раз, коли нам все ще треба переконувати. А моє, наприклад, часто раниться. Бо здається, що це ж очевидно: безбар’єрність – це про піклування, про можливості для тебе, про того, хто поруч. Але багато людей сфокусовані на тих сферах, де, як вони вірять, можуть дати найвищу користь. І нам треба допомагати їм зрозуміти, чому так важливо зануритися та сприйняти досвід інших», – порадила експертка.

Фінансовий бар’єр

Економічна складова особливо чутлива для малого і середнього бізнесу. Та навіть не у кожної великої корпорації одразу передбачені окремі бюджети на безбар’єрні політики та практики. Утім, вихід знайдеться для всіх.

«Є доступ до міжнародних напрацювань, є можливість інколи задуматись: як бізнес може підтримати свої громади не грошима, а, наприклад, ресурсами? Простором, знаннями, експертизою, медіаресурсом тощо. І, можливо, потім з представниками цих громад чи спільнот вдасться знайти точки перетину та запровадити спільні проєкти, які будуть працювати без інвестицій. Але у такому поєднанні експертиз і досвідів теж відбуватимуться зміни всередині компаній», – стверджує Яна Гончаренко.

Зміна корпоративної культури

«Тут теж можна апелювати до маленьких бюджетів. Але я думаю, що насправді найскладніше не в інвестиціях. Це питання великої кількості розмов, це питання залученості лідерів у демонстрацію правильних рольових моделей, це корпоративні правила і креативність», – упевнена Яна.

Відсутність команди

Ситуація, як і з окремими бюджетами, повторюється: у багатьох українських бізнесів, які прагнуть запровадити безбар’єрність, команд для цього просто немає. Навіть наявність однієї окремої людини – це вже досягнення.

«Дайте можливість бути дотичними до змін, незалежно від відділів та спеціальностей. Ви здивуєтеся, як багато людей відгукнуться. І так змінюється все: маркетинг, закупівлі, на етапі розширення команди люди починають дивитися: як я можу підтримати ветеранський бізнес? Або що мені треба змінити, аби цей робочий простір був доступний для найму особи з інвалідністю? Таке залучення не коштує фінансових зусиль. Воно потребує віри в те, що люди можуть відгукнутися, потребує можливостей і часу поговорити з ними, а у подальшому – здатності підтримувати цю координацію», – наголосила Яна Гончаренко.

Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, яка впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.

«Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, які об’єдналися навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.