2. /
  3. Новини
  4. /
  5. сільське господарство
  6. /
  7. ЩОДО ГРИПУ ПТИЦІ !
Новини сільське господарство 

ЩОДО ГРИПУ ПТИЦІ !

admin

В черговий раз Держпродспоживслужба Ізмаїльського району порушує питання щодо профілактичних заходів й попередження занесення високопатогенного грипу птиці в господарствах усіх форм власності у населених пунктах м. Ізмаїл та Ізмаїльського району.

1.2020У сучасному світі грип є однією з небагатьох інфекцій які представляють серйозну загрозу для людства. Його вплив на птахівництво (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи) призводить до суттєвих економічних збитків як в розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються.

Особливе місце грип займає як патоген небезпечний для здоров’я людини, здатний викликати пандемію з тяжкими наслідками.

 Перший підтверджений випадок зараження людей «пташиним грипом» відбувся в Гонконгу в 1997 році, коли штам H5N1 викликав важке респіраторне захворювання у 18 осіб, з яких 6 померло. Випадки захворювання людей відбувалися під час епідемії високопатогенного «пташиного грипу», та були викликані тим же самим штамом, що й серед популяції свійської птиці. Хворі мали тісний контакт з інфікованою домашньою птицею. Упродовж 1997-2005 рр. у країнах Південно-Східної Азії захворіло 134 людини, 66 з них померли.

Більшість випадків захворювання людей було зафіксовано в сільських районах, переважно в результаті прямого контакту з мертвою або хворою домашньою птицею. На сьогодні випадків передачі вірусу «пташиного грипу» від людини до людини виявлено не було.

Вірус пташиного грипу (ПГ), який інфікує домашню птицю, поділяють на 2 групи:

  • Високопатогенний грип птиці (ВПГП) класична чума птиці, європейська чума птиці) – інфекційне, висококонтагіозне захворювання птахів, яке викликається одним з штамів вірусу грипу типу А та характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання та травлення;
  • Низькопатогенний грип птиці (НПГП).

Високопатогенний грип птиці:

  • може викликати у птахів 100 %-у смертність;
  • викликається підтипами Н5 і Н7;
  • відноситься до Списку А (МЕБ) Всесвітньої організації здоров’я тварин.

Стійкість вірусу грипу до впливу різних факторів залежить від серотипу. Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років. Залежно від субстрату, в якому знаходиться вірус, він інактивується при температурі 56 °С за 1-3 год., при 600С за 10-30 хв., при 700С за 2-5 хв. На інфікованому пір’ї збудник грипу не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. У ліофілізованому стані вірус залишається активним протягом 2-3 років.

Вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натр, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10-30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50-55 год, температура 55-60 0С – 30-50 хв, а 65-70 0С – за 5-2 хв.

РЕЗЕРВУАР ІНФЕКЦІЇ – дика водоплавна птиця. Вірус ВПГП було виділено від 90 представників водоплавної птиці. Здебільшого, інфекція у них протікає безсимптомно.

ДЖЕРЕЛО ВПГП – хвора та перехворіла птиця.

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД – 1-7 днів.

ВІРУСОНОСІЙСТВО – 2-3 місяці.

ЗАРАЖЕННЯ –повітряно-крапельно, аліментарно, трансоваріально.

ФАКТОРИ ПЕРЕДАЧІ:

  • тара; корми; інкубаційні яйця; тушки; пір’я; обслуговуючий персонал; комахи; пухоїди; дикі птахи; гризуни.

НЕОБХІДНО ЗНАТИ, ЩО:

– при збільшенні контакту інфікованої перелітної, синантропної та домашньої птиці відбувається перезараження;

– збільшується кількість птахів, які задіяні в інфекційному процесі;

– підвищується загальна концентрація вірусу;

– збільшується кількість мутацій вірусу;

– підвищується патогенність вірусу;

– в геометричній прогресії збільшується кількість вірусу, який виділяється у зовнішнє середовище;

– збільшується ризик виникнення нових інфекційних вогнищ.

            Інфекція (H5N1) чи штамами, які містять гемаглютинін H5 або Н7, характеризується:

– тяжким перебігом та масовою загибеллю птиці;  ураженням органів дихання і травлення;  ознаками катарального кон’юнктивіту, риніту, синуситу, трахеїту, пневмонії, катарально-геморагічного ентериту, нефриту, крововиливами в різних органах.

Клінічні ознаки залежать від:

  • патогенності вірусу;
  • виду птиці.

ДЛЯ ВИСОКОПАТОГЕННОГО ГРИПУ ПТИЦІ ХАРАКТЕРНІ:

  • депресія; зниження апетиту; зниження яйценосності; нервові прояви; ціаноз гребеня,  ережок; кашель; чхання; пронос; раптова загибель.

            ЛІКУВАННЯ не розроблене та недоцільне.

Для активної імунізації застосовують інактивовані та атенуйовані вакцини.

Єдиний метод боротьби з ВПГП при його виникненні, базується на забої інфікованої птиці та птиці суміжних птахогосподарств з метою створення буферної зони для запобігання подальшого розповсюдження вірусу.

З метою охорони господарств від занесення збудника грипу птиці керівники та спеціалісти птахогосподарств, незалежно від форм власності, зобов’язані суворо виконувати заходи, які передбачені Інструкцією з профілактики та ліквідації грипу птиці, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 17.10.2011р. № 547 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8.11.2011 р. за №1277/20015, забезпечувати виконання наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 148 від 30.11.2007 р. «Про недопущення виникнення високопатогенного грипу птиці».

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ ПТИЦІ В БЛАГОПОЛУЧНИХ РАЙОНАХ:

  1. Бажано організувати безвигульне утримання птиці.
  2. Утримувати домашню птицю в умовах, що виключають її контакт зі сторонньою птицею.
  3. Завезення нової птиці необхідно здійснювати тільки з благополучних щодо пташиного грипу областей і районів, після  погодження  з  Держпродспоживслужбою на відповідній території. Завезену у птахогосподарства птицю слід піддавати профілактичному карантинуванню згідно Методичних рекомендацій, затверджених протоколом № 2 Науково-методичної ради Держпродспоживслужби України від 25.06.2019 р. При виявленні мертвої птиці, прояві ознак хвороби слід негайно повідомити ветеринарну службу.
  4. Забезпечити належні санітарні умови утримання домашньої птиці. З цією метою слід регулярно проводити чистку приміщень, де утримується птиця, з подальшою їх дезінфекцією.
  5. Догляд за птицею слід здійснювати тільки в спеціально відведених для цієї мети одязі та взутті, які необхідно регулярно прати і чистити.
  6. Використовувати лише якісні та безпечні корми для птахів, не закуповувати корми без гарантії їх безпеки. Корми для птахів зберігати виключно в місцях, недоступних для синантропної і перелітної птиці (горобців, галок, голубів тощо).
  7. Перед початком згодовування корм слід піддавати термічній обробці (проварювати, запарювати).
  8. При забої та обробці птиці слід якомога менше забруднювати навколишнє середовище кров’ю, пір’ям та іншими продуктами забою.
  9. На вимогу представників ветеринарної служби надавати домашню птицю для огляду і вакцинації.
  10. Про всі випадки захворювання і падежу домашньої птиці, а також при виявленні місць масової загибелі дикої птиці на полях, в лісах та інших місцях необхідно негайно повідомляти ветеринарну службу та адміністрацію населеного пункту.
  11. Дотримуватися правил особистої безпеки та гігієни:

– після контакту з птицею, предметами догляду за птицею, продукцією птахівництва необхідно ретельно вимити руки з милом і прийняти душ;

– яйця і м’ясо птиці перед вживанні в їжу необхідно піддавати ретельній термічній обробці.

 Приготування в їжу продуктів птахівництва повинно супроводжуватися їх нагріванням до температури не нижче 70 0С протягом як мінімум 5 хвилин;

– при виявленні мертвої птиці категорично забороняється наближатися до неї, самостійно захоронювати і переміщати трупи. У разі вимушеного контакту з мертвою або хворою птицею, слід забезпечити власну безпеку. Потрібно надягти захисний одяг (ватно-марлеву пов’язку або респіратор, захисні окуляри, халат, гумове взуття і рукавички). Якщо цього немає, захистіть рот і ніс шматком тканини, надіньте звичайні окуляри, надіньте на руки і на взуття поліетиленові пакети і міцно закріпіть їх навколо зап’ястя та щиколоток гумкою або шнурком. Ці запобіжні заходи гарантовано захистять від зараження.

            Також варто зауважить, що будь-яку хворобу легше попередити, а ніж боротися із її наслідками!

З повагою,

Начальник Ізмаїльського  управління Головного управління Держпродспоживслужби  в  Одеській  області               Дмитро  ДІМОВ