ПРОБЛЕМУ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ ВИКИДАМИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ВІД ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА АВТОТРАНСПОРТУ ОБГОВОРИЛИ НА КОЛЕГІЇ ОДЕСЬКОЇ ОДА
Сьогодні голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький провів чергове засідання колегії ОДА. Одна з актуальних тем, яку було розглянуто та обговорено в ході засідання – проблемне питання забруднення атмосфери викидами від промислових підприємств та автотранспорту. Інформацію про поточну ситуації у зазначеній сфері, зокрема, про екологічний стан Одеської області в галузі охорони атмосферного повітря надав директор Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА Павло Буланович.
«Завдяки географічному положенню та особливим природним умовам Одеська область являє собою регіон, що виділяється у господарчому комплексі багатогалузевою промисловістю, сільськогосподарським виробництвом, сучасними потужними портами, системою оздоровчих закладів та розвиненими галузями соціальної сфери. Так, загальна кількість підприємств, що впливають на стан атмосферного повітря складає понад 3000 суб’єктів господарювання. При цьому останнім часом спостерігається збільшення обсягу викидів саме стаціонарними джерелами забруднення, зокрема, у 2020-му році у повітряний басейн від них надійшло понад 42,6 тисяч тонн шкідливих речовин, що перевищує на 29% відповідні показники 2019-го року. Показник забруднення атмосфери від пересування автотранспорту дорівнював у 2020-му році по регіону 92,4 тисяч тонн», – визначив основну суть проблеми Павло Буланович.
Директор Департаменту екології та природних ресурсів наголосив, що при середньому загальнодержавному значенні індексу забруднення атмосфери на рівні 7,7 місто Одеса (ІЗА=13,6) входить до трійки міст з найгіршими показниками – після міст Маріуполь та Дніпро (14,8 та 16,4 відповідно), тобто ситуація є значно гіршою, ніж у Запоріжжі (8,0), Києві (9,1), Херсоні (9,8), Кривому Розі (11,8) та Миколаєві (13,0).
Протягом 2020-го року загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря склав по регіону 135 тисяч тонн, з яких питома вага викидів від функціонуючих підприємств (стаціонарних джерел забруднення) складає 31,5%: найкращі показники – в новоутвореному Березівському районі (0,48 тис. т), найгірші – в новоутвореному Одеському районі (31,5 тис. т, з яких 25,0 тис. т припало на м. Одеса).
Варто зазначити, що 73% викидів від стаціонарних джерел «забезпечують» підприємства постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, а 12% – підприємствами переробної промисловості. При цьому основними токсичними інгредієнтами забруднення повітря є метан (73%), речовини у вигляді твердих суспендованих частинок та оксид вуглецю (по 8%), діоксид азоту, аміак, діоксид сірки (по 3%), неметанові леткі органічні сполуки (2%).
Директор Департаменту екології та природних ресурсів ОДА зазначив, що попри загально відомого негативного впливу на довкілля викидів діоксиду вуглецю (парникового газу, що затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні та призводить, таким чином, до глобального потепління на планеті), необхідно окремо звернути увагу на небезпечність викидів метану.
«Метан – також парниковий газ, що утримує тепло в атмосфері. Однак його впливу на екологію і клімат приділяється набагато менше уваги, ніж іншим вуглецевим викидів. При цьому потенціал глобального потепління від метану у 30 разів більше, ніж від діоксиду вуглецю. Хоча метан не затримується в атмосфері так довго, як вуглекислий газ, спочатку він набагато більш руйнівний для клімату через те, наскільки ефективно він поглинає тепло», – зазначив Павло Буланович.
Окремою суттєвою проблемою є забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами (переважно, через викиди автотранспорту), основними причинами чого є, зокрема: кліматичні особливості Одеського регіону, несприятлива територіально-планувальна структура Одеси, значне збільшення автомобільного парку, незадовільний технічний стан автотранспорту через його значний вік, низька якість палива при відсутності дієвого контролю за його якістю.
Директор Департаменту екології та природних ресурсів ОДА наголосив, що для ефективного вирішення зазначених актуальних проблемних питань потрібно, насамперед, внесення змін до існуючої системи моніторингу якості атмосферного повітря (з отриманням інформації щодо рівня забруднення, оцінкою та прогнозуванням змін його характеристик й ступеню небезпечності тощо), і першим дієвим кроком у цьому напрямку має бути розширення мережі стаціонарних постів спостереження в Одеса та в області в цілом.
На даний час спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у місті Одеса здійснюється на постах Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, а також пересувною екологічною лабораторією КП «Центр екологічних проблем та ініціатив» в затверджених точках контролю (від перехресть транспортних магістралей до прибережних зон, парків та скверів).
З цього приводу Павло Буланович зазначив: «Протягом 2020 року виконано 974 спостережень з автоматичним відбором проб і замірами концентрацій газоаналізаторами. Останніми роками намітилася тенденція до збільшення забруднення атмосферного повітря. Насамперед, це пов’язано із недосконалістю існуючої системи спостереження. В Одесі є лише 8 стаціонарних пунктів контролю якості повітря, що здійснюють цілодобовий контроль якості повітря за 11-ю показниками. Встановлення стаціонарних постів спостереження було проведено ще у 1974 році, і на сьогодні вони фактично знаходяться на найбільш проблемних та завантажених перехрестях автомобільних магістралей. Тож показники забрудненості повітря характеризують його стан саме уздовж великих транспортних магістралей у «час пік».
На завершення доповіді директор Департаменту екології та природних ресурсів ОДА надав ряд основних рекомендацій з проведення належних заходів, що мають врегулювати та покращити поточну ситуацію у зазначеній сфері: зокрема, відновлення роботи контрольно-регулювальних пунктів на базі автотранспортних підприємств та станцій технічного обслуговування; розвиток мережі міського електротранспорту; збільшення парку електричних й гібридних автомобілів і автобусів; облаштування майданчиків для відстою автотранспорту з двигунами внутрішнього згоряння за межами міст (з подальшою пересадкою власників на електричний громадський транспорт); відновлення залізничних перевезень в південної частині Одеської області; реалізація проєкту «Місто без автомобілів».
За результатів обговорення вищезазначених питань голова ОДА Сергій Гриневецький наголосив, що основними принципами вирішення проблемних питань у цієї сфері є забезпечення профільних структур сучасним обладнанням та подальше раціональне розташування його у належних локаціях, а саме, на пунктах прикордонного та митного контролю, на пунктах проведення вагового контролю крупно габаритного вантажного транспорту, у місцях вузлових розв’язок автомобільних магістралей тощо. Окремо Сергій Гриневецький приділив увагу до актуальних проблемних питань, що потребують комплексного вирішення. Це – кадрова незабезпеченість органів місцевого самоврядування фахівцями у сфері екологічної інспекції та неналежний рівень якості розробки проєктно-кошторисної документації, проходження нею експертизи, підготовки відповідної документації для вводу в експлуатацію потенційно екологічно небезпечних промислових підприємств.
Голова ОДА закцентував увагу учасників засідання колегії, що в ході проведення засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України окремо було розглянуто питання туристичної перспективи розвитку Одещини, при цьому чистота атмосферного повітря є одним з найважливіших чинників цього процесу, поряд з належним інвестиційним кліматом, чистою водою, безпекою, якістю надання послуг, розвитком культури та спорту.
Також Сергій Гриневецький доручив представникам структурних підрозділів ОДА, за профільними напрямками, долучитися до розробки зазначеної Програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.
