ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ
Законом України «Про державну службу» (далі — Закон) визначено, що державний службовець — це громадянин України, який обіймає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату з коштів державного бюджету та виконує повноваження, встановлені для цієї посади, що пов’язані із завданнями та функціями відповідного державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно зі статті 9 Закону, до державних службовців не належать зокрема: Президент України; члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів; народні депутати України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники; Уповноважений із захисту державної мови; голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники; депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування; судді Конституційного Суду України; судді; прокурори; працівники державних органів, які виконують функції обслуговування; працівники державних підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами; військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону; особи рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівники інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом; працівники патронатних служб тощо.
Усі державні службовці мають право на участь у професійних спілках та об’єднаннях громадян. Водночас, вступаючи на державну службу, особа свідомо й добровільно приймає передбачені законодавством обмеження та заборони, що зумовлені специфікою виконуваних державних функцій і службових повноважень.
До таких обмежень належать, зокрема, заборона демонструвати політичні погляди та вчиняти дії чи бездіяльність, які можуть свідчити про особливе ставлення до політичних партій і негативно впливати на імідж державного органу, довіру до влади або становити загрозу для конституційного ладу, територіальної цілісності, національної безпеки, здоров’я та прав і свобод громадян; бути членом та обіймати посади в керівних органах політичних партій, суміщати державну службу зі статусом депутата місцевої ради якщо службовець обіймає посаду державної служби категорії “А”; залучати інших державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери або інших осіб для участі у передвиборній агітації чи заходах, організованих політичними партіями; використовувати своє службове становище в політичних цілях у будь-який інший спосіб.
У разі реєстрації державного службовця кандидатом у депутати, він зобов’язаний у одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби; брати участь у страйках та агітації, займатися іншою оплачуваною діяльністю, окрім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської діяльності у спорті; входити до складу правління чи інших органів управління або наглядових рад підприємств, що мають на меті одержання прибутку, за винятком випадків, коли вони представляють інтереси держави або територіальної громади в раді чи спостережній раді.
Загалом такі правові обмеження спрямовані на забезпечення прозорого та ефективного функціонування інституту державної служби, створення умов для належного виконання посадових обов’язків і попередження зловживань.
Джерело: юридичний сектор Ізмаїльської РДА.