Попри роки окупації, Крим не втратив свого голосу і сили опору

Постійні переслідування, арешти та обшуки не здолали волю людей до свободи. Українське слово звучить у побуті, національна ідентичність передається з покоління в покоління, а культурні традиції зберігаються у родинній пам’яті. Щоденно кримчани чинять тихий, але незламний спротив, обираючи правду, гідність і вірність Україні.

У рамках спеціальної ініціативи “#рух_спротиву” спільно з Центром національного Спротив ми розповідаємо про тих, хто не дозволяє окупантам стерти українські символи та присутність із кримської землі.

Російська окупаційна адміністрація послідовно викорінює все, що нагадує про Україну: закриває школи з українською мовою навчання, нищить культурні надбання, карає навіть за найменший прояв непокори. Так званий “закон про дискредитацію армії рф” перетворився на механізм залякування й переслідування свободи слова.

Будь-який прояв непокори — напис на паркані, листівка чи символічний жест — це ще один крок до спільної мети: повернення Криму під контроль України та відновлення справедливості.

Окупаційний “суд” у Ялті засудив 45-річного місцевого мешканця Максима Гавриленка до 2 років позбавлення волі в колонії-поселенні та заборони адмініструвати вебресурси протягом двох років за звинуваченнями у підтримці Збройним Силам України, а також негативних коментарях про окупантів в соціальних мережах.

Окупанти засудили до 16 років колонії суворого режиму мешканця Мелітополя за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито співпраці з українськими спецслужбами, передачі інформації про пересування окупаційних військ та коментарі з критикою агресивної війни рф в Україні.

Опір на тимчасово окупованому Криму давно став не просто серією одиничних протестів — він еволюціонував в організований рух після широкомасштабного вторгнення росії в 2022 році. Півострів насичений підпільними ініціативами — спільнотою, яка, попри постійну загрозу, не піддається і залишається міцною в своїй рішучості.

Члени цього руху активно ведуть боротьбу через медіа, фіксують злочини війни, проводять акції протесту мирним шляхом та передають важливу інформацію українським оборонцям.

Кожен їхній вчинок — це доказ того, що боротьба не припиняється. Вони голосно заявляють: “Ми стоїмо, не зламались, ми — частина єдиної України”.

Активісти руху “АТЕШ” продовжують системно й наполегливо відстежувати діяльність російських окупаційних військ у Криму. Цього тижня вони розвідали секретну базу “сил спеціальних операцій” окупантів. Крім того, у Севастополі виявили стоянку чмф рф та активність на стратегічному об’єкті зв’язку, зокрема, виявлено режим роботи та технічні характеристики бази.

Рух “Жовта стрічка” продовжує діяти на кримських вулицях. Активісти залишають помітні знаки спротиву: антиокупаційні листівки, жовті стрічки на парканах, зупинках чи стовпах, а також написи на дорогах і будівлях. Вони з’являються у місцях, де їх важко проігнорувати — біля шкіл, адміністрацій, ринків. Кожен такий прояв фіксується і поширюється через соцмережі, медіа й архівні ресурси, стаючи чітким сигналом окупантам: “Ви тут чужі”.

Жіноча ініціатива “Зла Мавка” працює над збереженням голосів кримчан. Активістки документують свідчення про обшуки, тиск, допити, викрадення та інші форми переслідувань. Зібрані матеріали перетворюються на візуальні історії з цитатами, короткі відео чи аудіо есе. Онлайн-виставки, які вони створюють, через мистецтво показують будні життя під окупацією — особливо очима жінок. Завдання ініціативи — донести правду та протистояти дезінформації, яка намагається стерти реальність.

Група “Кримські бойові чайки” займається збором та аналізом даних про діяльність окупаційної адміністрації. Їхня робота включає відстеження руху військової техніки, виявлення місць дислокації, ідентифікацію колаборантів серед чиновників і силовиків. Активісти формують бази зрадників, опрацьовують документи, поширюють важливу інформацію. Частина зібраних даних передається українським спецслужбам, решта — публікується.

Станом на 22 серпня 2025 року у тимчасово окупованому Криму за політичними мотивами позбавлені волі щонайменше 222 людини. Серед них — 133 кримські татари, яким нав’язують надумані звинувачення у «тероризмі», «екстремізмі» чи «зраді держави». Ця практика є складовою цілеспрямованої політики придушення опору, позбавлення громадян елементарних прав і витіснення корінного народу з його землі.

Ув’язнені перебувають у замкненому просторі постійного тиску, ізоляції та катувань. Та навіть у таких нелюдських обставинах вони залишаються відданими своїм переконанням, не втрачають почуття гідності й не зрікаються національної ідентичності. Їхня відданість стала символом кримського спротиву, уособленням сили духу та прагнення до свободи.

Останні місяці лише підтвердили цю стійкість: жодні репресії не здатні зламати внутрішню волю, яка перемагає страх і тиранію.

Окупанти затримали 52-річного мешканця Ялти за вигаданими звинуваченнями у нібито координації зібрань послідовників “Свідків Єгови” в Ялті та Алушті, де обговорювалися релігійні тексти та поширювалася відповідна література. Проти нього незаконно відкрито кримінальну справу, справу скеровано до “суду”.

Роки окупації не заглушили голос Криму — спротив не тільки триває, а й набирає сили, стає дедалі злагодженішим та відчутнішим. Про це свідчить і реакція окупантів: репресії ширяться, масштаби переслідувань зростають. Станом на 25 серпня 2025 року зафіксовано щонайменше 1536 адміністративних справ, переданих до псевдосудів за статтею 20.3.3 КпАП рф — стандартним інструментом придушення свободи слова й будь-якої громадянської активності.

Дякуємо всім, хто, ризикуючи власною безпекою, продовжує відстоювати свободу. Кожен малюнок, кожен жовто-блакитний знак, кожне слово — це доказ, що “Ми є. Ми не мовчимо. Ми боремося”.

Коли стрічка на рукаві чи кілька рядків у соцмережі можуть обернутися штрафом, обшуком чи арештом, — такий жест перестає бути символом. Це стає проявом сміливості й відданості. Ви — жива основа руху спротиву. Крим стоїть. Крим чинить спротив. Крим — Україна.