“ІНФОРМАЦІЯ БЕЗ БАР’ЄРІВ” — ПРОЄКТ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Доступ до інформації — життєво важлива річ сьогодні. Іноді — в переносному сенсі, а іноді — й в прямому, бо сповіщення про повітряну тривогу, розташування бомбосховищ, евакуаційні маршрути рятують життя. Або не рятують, якщо людина в критичній ситуації не може їх побачити, почути, зрозуміти.
Ми різні, ми дуже різні, тож інформацію ми сприймаємо по-різному. У когось поганий зір, хтось не розрізняє кольори чи не бачить взагалі, хтось не чує, хтось не розуміє українську мову, адже приїхав нещодавно та ще не встиг її вивчити. Та й будь-яка людина може опинитися в ситуації, коли через стрес їй важко пробиратися крізь складні визначення та формулювання.
Щоб прибрати ці штучні бар’єри, Міністерство культури та інформаційної політики розпочало проєкт “Інформація без бар’єрів”.
Його мета — щоб суспільно значуща інформація, наприклад, публічні повідомлення від уряду, новини, сповіщення про військові загрози, публічні послуги та інше, були зрозумілими всім суспільним групам, зокрема:
– людям з порушеннями зору та слуху;
– людям з когнітивними порушеннями;
– людям з посттравматическим стресовим розладом;
– людям літнього віку;
– дітям;
– особам, які отримали лише мінімальну освіту;
– іноземцям.
«На жаль, маю констатувати, що наразі не вся суспільно значуща інформація є доступною та зрозумілою для багатьох суспільних груп. Проєкт Міністерства культури та інформаційної політики покликаний розв’язувати цю проблему. Цей проєкт про розуміння з ким ми (органи влади, медіа) комунікуємо і в який спосіб. Нам потрібно навчитися говорити з людьми простою зрозумілою мовою», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.
Щоб змінити це, Міністерство культури та інформаційної політики України запланувало цілу низку змін та заходів, які стосуються просування спрощеної мови та забезпечення доступності медіа для осіб з інвалідністю, зокрема:
1. Аналіз кращих європейських практик забезпечення доступності медіапослуг для осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями зору та слуху.
2. Розробку та внесення на розгляд уряду з законопроєкту щодо безбар’єрного забезпечення медіапослугами шляхом запровадження субтитрування, аудіодескрипції та тифлокоментування у сфері телебачення.
3. Підготовку пілотованої типової базової навчальної програми з питань розроблення інформаційних повідомлень форматі легкого читання для фахівців та суб’єктів владних повноважень, що відповідають за інформування населення.
4. Здійснення моніторингу доступності інформації, що надається суб’єктами влади.
5. Розроблення методичних рекомендацій для практик медіа безбар’єрності.
Проєкт розрахований на кілька років, адже подібні зміни потребують часу. Проте, його реалізація змінює сам принцип обміну інформацією між представниками влади та людьми. Тому що важливо не просто розповсюдити інформацію, але й зробити це в такій формі, щоб людям було комфортно її сприйняти.
Цей матеріал підготовано за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні» (@CoEsocialrightsUA), що має на меті посприяти, щоб вразливі соціальні групи, які постраждали від війни, користувалися підвищеним рівнем соціальних прав та соціального захисту.