Дайджест пропаганди за 7 листопада

У Москві намагаються пояснити сутність «останнього теплоходу Стремоусова», а в Мінську розмірковують над долею України. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 7 листопада.

1. «Велике херсонське крадівництво»: гібридне і жалюгідне
2. Пропаганді підготували чергові «інструкції з виживання»
3. Як Путіна зміцнюють у його «триєдиній вірі»
4. Чи омине Білорусь доля Таджикистану і Вірменії

«Велике херсонське крадівництво»: гібридне і жалюгідне

Росія так наполегливо «здає» українцям Херсон, що, здається, сама мимоволі починає в це вірити. Окупанти заявили про завершення так званої «евакуації» з міста. 7 листопада з правого берега Дніпра пішов останній пароплав.

Запроданець Стремоусов пояснив, що «це вимушений захід для порятунку життів», попередивши, що «на цьому етапі ми входимо у дуже тяжкий період часу для Херсонської області».

Водночас пропаганда 7 листопада ледь не в прямому ефірі влаштувала пафосне прощання з цим «прекрасним російським містом, яке опинилося на порозі бурі… в очікуванні наступу українських орд Росія робить все можливе, щоб зберегти культурну спадщину нашої цивілізації».

НАСПРАВДІ, «збереження культурної спадщини» росіянами в ними окупованому українському місті перетворилось у «велике херсонське крадівництво».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 15 днів, які перевернули «русский мир» на Херсонщині

The Guardian пише, що росіяни, які залишають місто, масово вивозять:

• Техніку: машини швидкої допомоги, трактори, особистий автотранспорт мешканців.
• Колекції музеїв та галерей: архіви, безліч картин та скульптур.
• Церковне майно: мощі Григорія Потьомкіна із собору Св.Катерини.
• Пам’ятники: бронзові бюсти Ушакова та Суворова.
• Жителів міста, називаючи це «евакуацією», також депортують до РФ.
• Кораблі: ті судна, які не сподобалися росіянам, були пошматовані на частини.

При цьому вже навіть не українська розвідка, а західна преса повідомляє, що російські солдати залишаються — вони просто переодягаються у цивільне та ховаються в спорожнілих будинках.

У будь-якому випадку зараз має гібридно-жалюгідний вигляд. Втім, як і все російське в Україні.

Пропаганді підготували чергові «інструкції з виживання»

Секретар генради «Єдиної Росії» Андрій Турчак ще 6 травня казав: «Росія на Херсонщині назавжди. Жодного повернення в минуле не буде. Ми житимемо разом!».

Рівно за п’ять місяців після цих слів видання «Медуза», яке в останній час спеціалізується на публікації методичок Адміністрації президента РФ, здобутих, як стверджується, від своїх джерел в Кремлі, повідомила, що для російських ЗМІ вже підготовлено кілька нових пропагандистських інструкцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як кремлівська пропаганда корегує методички через власні військові поразки у війні проти України?

Там вказано, як треба розповідати, щоб підготувати «громадську думку» в Росії до того, що Херсон може бути залишений.

НАСПРАВДІ, цікаво подивитися, чи знаходять підтвердження наступні «херсонські» кремлівські тези у росЗМІ:

• «Україна та НАТО кинуть усі сили на відвоювання Херсона у Росії, їм потрібно «багато крові»;
• «Києву життєво необхідно продемонструвати боєздатність, щоб просити нову допомогу Заходу, бажано до 8 листопада – виборів у США»;
• «Російські війська прагнуть зберегти життя мирних херсонців та особового складу»;
• «Ведення міських боїв у Херсоні недоцільне, бо вони завжди найважчі та руйнівні, а ЗСУ можуть просто зрівняти Херсон із землею».

Отже, знайти сліди «кремлівських методичок від «Медузи» у пропаганді можна. Тішить, що саме вони йдуть за подіями, а не навпаки. І події ці диктують успіхи Сил оборони України.

Як Путіна зміцнюють у його «триєдиній вірі»

Головним автором усіх методичок в Росії в останні роки, звичайно, є «валдай головного мозку» Путіна. І саме від цього залежить, куди Росію вчергове занесе. Від Миколи Бердяєва, якого вигнали з Росії на «філософському пароплаві» у 1922-му, до «останнього пароплава Стремоусова з Херсону» у 2022-му. (Тим паче, що за «медузівськими кремлівськими методичками» саме Путін має ухвалити остаточне рішення по Херсону).

В останній час диктатора на пристойні міжнародні майданчики, як відомо, не кличуть. Тому він змушений штовхати свої світоглядні промови перед власною «елітою». Й інколи перед ФСОшниками, яких періодично перевдягають у «народ».

7 листопада Путін вчергове висловив бажання переодягнути їх «в людей», щоб поспілкуватися про підтримку мобілізованих.

А до цього, 4 листопада, він зустрічався з «волонтерами», де, відзначимо, повідомив абсолютно інші цифри мобілізованих ніж Шойгу. Того ж дня в нього була зустріч з «істориками». Багатьом особливо сподобалися «історики у камуфляжі», які представляли значну частину присутніх, а також «історики в рясах».

НАСПРАВДІ, псевдонаукові погляди Путіна на історію вже переросли у віру і фактично канонізували свій триєдиний символ: «Європа мертва. Війна неминуча. Українців не існує».

Щодо останнього, то путінський наратив, нагадаємо, звучить так: «росіяни та українці – один народ, але Україна – це Антиросія. Через це війна все одно почалася б, тому краще почати її було першим».

Так само, щоб зміцнити диктатора в його вірі, все того ж 4 листопада йому провели екскурсію виставкою «Україна: на зламі епох».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін підтвердив звання самозванця-історика

Стенди напхані давно спростованими фейками, виявив кореспондент «МО», який відвідав виставку і з’ясував, що це нехитра агітка для дітей чи невігласів.

Автори виставки вперто наполягають, що українці це — росіяни, а Україна не країна, а штучний проєкт Заходу, створений для розвалу Росії.

Ось топ-4 фейків на стендах путінської виставки:

1. Автори виставки постійно пишуть про «Новоросію»та «Малоросію», а Україна в них «з’являється» лише у складі СРСР. Але назва Україна насправді старша цих двох. Україною називали свою країну автори з Гетьманщини, цей напис присутній і на європейських картах з початку 17 ст. Україну витіснили «Малоросією» остаточно вже за російського панування, а «Новоросія» з’явилася ще пізніше. Вже у 20 ст. обидві «-росії» остаточно втратили актуальність і були повернуті в ширший обіг відносно нещодавно українофобами, які заперечують самобутність, суб’єктність і право на самовизначення українського народу. Втім саме такий погляд і затребуваний путінським режимом.
2. Походження слова «Україна» — «окраїна Російської Імперії», – наполягають на експозиції. Насправді топонім «Україна» відомий з 12 ст., а Російська імперія проголошена лише у 18-му.
3. «Для величезного тіла Російської імперії смертельна лише одна операція – ампутація України» – вигадана цитата Отто Бісмарка на стенді. Він ніколи такого не говорив, з’ясували ще у 2015 році дослідники Фонду Бісмарка.
4. Росія розпочала «СВО» тому, що Україна загрожувала їй ядерною зброєю, вийшовши з Будапештського меморандуму. Це подвійна брехня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Брудна бомба українців» – операція під чужим прапором

Росія сама порушила Меморандум, розв’язавши нічим не спровоковану агресію, а жодних фактів володіння Україною ядерною зброєю (або новомодною «брудною бомбою») так і не було пред’явлено.

Чи омине Білорусь доля Таджикистану та Вірменії  

І наостанок про Лукашенка, який 7 листопада під час відвідин чемпіонату з рубання дров серед білоруських журналістів (щоб це не означало) зробив, щонайменше, дві взаємовиключні заяви.

«Народ має бачити «движуху» у владі» (нагадаємо, Лукашенко беззмінно керує Білоруссю з 1994 року) і «временщики при владі у Європі. Пересиділи термін-два… А завтра підуть на іншу роботу».

Але нехай би він там і залишався зі своєю «движухою у владі». Проте Лукашенко вперто наполягає на тому, що «Білорусь намагаються підпалити».

НАСПРАВДІ, офіційний «Соловйов» Лукашенка – Григорій Азарьонок ще 6 лютого, наприклад, запропонував «ядерними ракетами рознести Київ до випаленої пустелі та поставити на його місці 300-метрову статую Путіна».

Тому людині, яка називає себе президентом Білорусі, варто б розуміти, що єдиною країною, яка дійсно її підпалює, наразі є Росія. Саме Білорусь є одним з плацдармів російського нападу на Україну, адже з першого дня війни з території РБ на українські міста та села летять ракети.

Офіційна кількість російських військових, що перебуватиме у Білорусі в межах розгортання «загального угруповання військ», складатиме до 9 тисяч осіб. Про неофіційну казати не будемо.

Про стосунки між військовими «союзної держави» білоруські дроворуби-журналісти мовчать. Але ж гра у мовчанку не вирішить проблему напруги, яка тільки зростає.

Гості, як і слід було очікувати від «старших братів», усіляко демонструють своє зневажливе ставлення до місцевих «молодших». Традиційно вдаючись і до принижень та навішування етнічних ярликів. Кількість інцидентів збільшується.

До речі, сам Лукашенко ще два роки тому казав, що «Росія зухвало намагається нас принизити, але ми цим не відповідаємо». Невже він дійсно думає, що за ці два роки «старший брат» подобрішав?

Там де російські військові – завжди конфлікти з місцевими. Це відомо давно. І Білорусь, яка фактично стала окремим російським військовим округом, не є виключенням. 

Ось лише п’ять випадків з країн ОДКБ, де розташовані військові бази ЗС РФ.

• У січні 2015 року військовослужбовець 102-ї російської бази в Гюмрі (Вірменія) Валерій Пермяков вбив родину Аветисян, застрелив шістьох людей і важко поранив піврічну дитину, яка згодом померла у лікарні.
• У червні 2015 року у все тому ж Гюмрі, знайдено зарізаний труп військовослужбовця цієї бази Івана Новікова. Тіло вбитого солдата з численними пораненнями виявили біля пам’ятника «Мати Вірменія».
• У листопаді 2015 року офіцер 201-ї російської бази в Таджикистані Іван Щербаков вбив 22-річну мешканку Душанбе Шоїру Джобірову.
• Наприкінці серпня 2015 року засуджено двох російських військовослужбовців, визнаних судом винними у вбивстві місцевого таксиста.
• У липні російські військові, які проходять службу в Кулябі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спровокували масову бійку з жителями міста, вигукуючи націоналістичні образи на адресу таджиків. 

Так, на даний час переміщення військових РФ до Білорусі здійснюється за рахунок мобілізованих. Але це подвійна небезпека. Нагадаємо, у жовтні на полігоні в Бєлгородській області сталося масове вбивство саме мобіків: понад два десятки загиблих та поранених. Стрілянину відкрили двоє мобілізованих таджиків, над якими знущалися росіяни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шойгу чекає на «духів» і «дідів»: дайджест пропаганди за 3 листопада – Центр стратегічних комунікацій

Про випадки дідівщини в армії Шойгу й говорити зайве. А після появи десятків тисяч бойовиків іншого, приватно-зеківського війська імені Пригожина, проблему злочинності в лавах «визволителів України» зараз вже у відкриту обговорюють в самій Росії. Чи омине це Білорусь?

Тому Лукашенку варто хвилюватись не з приводу того, що Україна разом із Польщею та Литвою «під керівництвом США» нападе на нього. Нікому він не потрібний.

Йому треба замислитись над тим, що кремлівський «старший брат» уже всіляко ґвалтує свою білоруську «молодшу сестру». Питання лише в тому, чи затягне він її разом з собою в могилу, примусивши напасти на Україну.