Війна, авжеж, у сумному сенсі, сприяла розширенню діяльності фонду.

“Берегиня” з першого місяця російського вторгнення допомагала переселенцям, надавала ліки та продукти харчування, одяг та предмети побуту.

Ми продовжуємо це робити і сьогодні. Але без уваги не залишаємо і наших постійних підопічних, бо вони теж, як і раніше, її потребують. Це – і сиріти, і діти із різноманітними захворюваннями, і діти, що живуть у родинах зі складними життєвими обставинами.

До нас залучилися друзі, що давно живуть за кордоном, та мешканці Ізмаїлу, що раніше не брали участь у благодійній дяльності фонду. Їх – тисячі! І ми вражені, наскільки люди скооперувалися у бажанні допомогти.

Не буває чужого горя, коли ти – українець.

Волонтери почали дуже активно співпрацювати між собою, і якщо ми не можемо вирішити якесь питання, нам це допомагають зробити інші. Сами в цій єдності – не тільки волонтерів, а і всього украінського народу – і є наша Перемога.

Дарʼя Гайдукевич, керівник благодійного фонду «Берегиня»