Про епідемічну ситуацію інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин у 2026 році

Ізмаїльська райдержадміністрація та Державна установа «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» інформують про епідемічну ситуацію інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин у 2026 році

В Україні та світі у 2026 році епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин (далі – хвороби), залишається напруженою та потребує постійної уваги з боку системи громадського здоров’я.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та міжнародних партнерських організацій – Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) та Програми ООН з довкілля (UNEP), близько 60% відомих інфекційних хвороб людини та близько 75% нових інфекційних захворювань мають зоонозне походження. Це зумовлює необхідність комплексного підходу до епідеміологічного та епізоотологічного нагляду, раннього виявлення випадків захворювань і своєчасного реагування на загрози, що виникають на межі взаємодії людини, тварин і довкілля.

У 2026 році на території України серед населення реєструвалися випадки низки хвороб, зокрема сказу, лептоспірозу, бруцельозу, токсоплазмозу, лістеріозу, туляремії, кампілобактеріозу, трихінельозу, ехінококозу, гарячки Західного Нілу, хвороби Лайма та інших хвороб, спільних для людей і тварин.

В Одеській області, за даними моніторингу інфекційної захворюваності (ЕСЕН), у 2026 році зареєстровано 2 випадки лептоспірозу та 29 випадків хвороби Лайма. На сьогодні рівні захворюваності на зазначені інфекції не перевищують середні багаторічні показники та не свідчать про ускладнення епідемічної ситуації.

Станом на 1 січня 2026 в області зареєстровано 103 населені пункти, ензоотичні щодо туляремії, 34 – щодо лептоспірозу, 64 – щодо гарячки Ку, 106 – щодо кліщових бореліозів, 12 – щодо марсельської гарячки, 5 – кліщового енцефаліту та 449 стаціонарно неблагополучних пункти щодо сибірки.

Наявність стійких природних та антропургічних осередків зазначених інфекцій, збереження в них циркуляції збудників серед природних резервуарів і переносників, а також можливість залучення населення до епізоотичного процесу зумовлюють постійний ризик виникнення спорадичних випадків захворювань та локальних епідемічних ускладнень. У разі реалізації цих ризиків можливе виникнення надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я природного (біологічного) характеру.

Найбільш небезпечними у розповсюдженні хвороб є гризуни, дикі та сільськогосподарські тварини. Збудники хвороб постійно циркулюють серед тварин, формуючи природні вогнища інфекції на території регіону.

У зв’язку з військовою агресією рф та пов’язаними з нею обмеженнями моніторинг природних біотопів і агроценозів у поточному році здійснювався переважно на доступних територіях поблизу населених пунктів (на відстані до 1 км). Досліджувався матеріал об’єктів навколишнього середовища (вода відкритих водоймищ, кліщі, солома, органи гризунів, палетки та гнізда мишовидних гризунів, ґрунт).

За результатами лабораторних досліджень біологічного матеріалу від гризунів (76 мишоподібних гризуни та 3 пацюки) отримано 5 позитивних результатів, що становить 6,6%.

Вірусологічною лабораторією досліджено 50 зразків біологічного матеріалу на наявність ДНК збудника хвороби Лайма (Borrelia burgdorferi sensu lato), з яких 1 проба дала позитивний результат.

Потенційну загрозу формування та активізації осередків хвороб становлять 628 полігонів твердих побутових відходів, паспортизовані з яких лише 79%. Окремим фактором ризику є наявність 495 скотомогильників, з них діючих – 26, у тому числі біотермічні ями. При цьому лише 71,3% скотомогильників відповідають установленим ветеринарно-санітарним вимогам. Сукупна дія зазначених факторів підвищує ймовірність збереження природної циркуляції збудників, їх занесення до населених пунктів та реалізації епідемічного ризику серед населення.

Найбільш уразливими щодо виникнення та поширення хвороб є населені пункти, розташовані у прибережних та заплавних зонах річок Кодима, Південний Буг, Савранка, Тилігул, Турунчук та Дністер. На зазначених територіях поєднання природних умов, водно-болотних угідь, наявності місць перебування та міграції диких тварин і гризунів, а також близькості до населених пунктів може сприяти підтриманню природних осередків та підвищувати ризик контакту населення з потенційними джерелами збудників хвороб.

4 травня 2023 року було розроблено та затверджено «Комплексний план заходів профілактики інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, в Одеській області на 2023–2028 роки» з метою забезпечення належної координації діяльності зацікавлених структурних підрозділів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, а також своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень у сфері громадського здоров’я, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню хвороб.

На засіданнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій здійснюється розгляд питань щодо стану виконання заходів, передбачених районними Комплексними планами заходів профілактики інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, в Одеській області на 2023–2028 роки, з визначенням проблемних питань, оцінкою ризиків та необхідних додаткових заходів для забезпечення його належної реалізації.