Як часто ви будуєте свій маршрут містом спонтанно?
Буває, що плани змінюються десятки разів на день. Хіба не так?
А тепер уявіть: за порогом дому кожен крок потребує справжнього дослідження. «Чи зможу я дістатися з точки А в точку Б?» – з урахуванням бордюрів, сходинок, ширини дверей. І ще – оцінки ризиків: чи не доведеться просити когось про допомогу, втрачаючи приватність.
Для тисяч українців мобільність – це про базову свободу вибору та можливість жити без додаткового стресу. І важливо, що рішення, які повертають цю свободу, в Україні вже є й успішно працюють.
Сервіс «Інклюзивний» клас від Uklon відзначив свою третю річницю. За цей час ініціатива переросла у невід’ємну частину міської мобільності Києва та Львова:
пів мільйона кілометрів без бар’єрів проїхали автівки у межах міст і передмість
майже 38 000 поїздок здійснили люди, які користуються кріслами колісними
близько 5 000 унікальних користувачів отримали можливість вільно пересуватися
Автомобілі «Інклюзивного» класу укомплектовані для комфортного перевезення: вони оснащені рампою, кріпленням для фіксації крісла колісного та спеціальними пасками безпеки. Це велика та важлива технічна робота, яка дозволяє пасажирам здійснювати поїздки комфортно, без необхідності пересідати в салон авто чи звертатися по додаткову допомогу.
Під час масштабного заходу з нагоди річниці проєкту відбулася панельна дискусія. У колі тих, хто рухає зміни разом, учасники підбили підсумки трьох років роботи проєкту та зосередилися на актуальних викликах безбар’єрності в Україні. До обговорення долучилася експертка громадської організації Безбар’єрність Світлана Гнатюк Svitlana Hnatiuk.
Вона зауважила, що за останні роки український бізнес став більш прагматичним. Доступність перестає бути просто репутаційним жестом чи окремим проєктом – вона стає частиною логіки всього продукту та показником якості сервісу.
«Маркером стало те, які запити ми отримуємо від бізнесів: замість “навіщо нам ставати доступними” з’явилося запитання “а яку цільову аудиторію (і наскільки вона велика) ми не покриваємо своїм сервісом через наявні бар’єри”? Повномасштабна війна дуже прискорила цю зміну. Український бізнес побачив реальних людей, для яких доступність визначає можливість працювати, пересуватися, користуватися сервісами», – наголосила Світлана Гнатюк.
Особливий акцент експертка зробила на тому, що етичний бар’єр у суспільстві часто навіть вищий за фізичний.
«Фізичний бар’єр помітно одразу, а етичний проявляється в деталях: коли людину ігнорують, говорять із супроводжуючим замість неї, бояться взаємодії або, навпаки, надмірно героїзують. Одна некоректна реакція може перекреслити весь хороший сервіс. Культура взаємодії обов’язково має бути частиною інфраструктури, яку бізнес створює. Бо врешті люди запам’ятовують не тільки те, чи змогли вони потрапити в простір, а й те, як вони там себе почували», – зазначила Світлана Гнатюк.
#bezbariernist#безбарєрність#barrierfree
