18 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
Щорічно 18 травня в Україні вшановують пам’ять близько 200 тисяч кримських татар, яких радянська влада примусово вивезла з Криму в 1944 році. Головна хвиля депортацій відбулася 18–20 травня 1944 року. Офіційно радянська влада обґрунтувала свої дії звинуваченням всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Внаслідок насильницької депортації кримські татари втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя.
У місцях депортації, а це насамперед степові райони Центральної Азії, кримські татари жили без елементарних засобів для існування. Депортовані будували життя з нуля, обживаючи землянки, господарські приміщення.
Проте навіть у жахливих умовах спецпоселень кримські татари намагалися зберегти національну ідентичність та культуру. Зокрема, через приготування страв зі своєї традиційної кухні.
Через те, що значна кількість кримських татар жили на засланні в Узбекистані, їхня національна кухня зазнала впливу узбецької. Тому сьогодні серед кримськотатарських страв можна побачити плов, долму чи манти. Однак, янтик та чіберек (чебурек) завжди залишалися головними кримськотатарськими стравами. Янтик – це пиріжок із прісного тіста з баранячим фаршем та прянощами, який смажать без додавання олії, а чіберек (чебурек) – пиріжок із прісного тіста з баранячим фаршем та прянощами, який обсмажують в олії.
Кримський татарин Ерфан Кудусов розповів, що приготування його бабусею кримськотатарських страв на засланні завжди викликало у старшого покоління сльози та спогади про втрачену батьківщину.
Поки злочинно депортовані кримські татари намагалися зберегти культурну ідентичність, радянська влада в Криму нищила те, що містило памʼять про корінний народ півострова. Перейменовувала кримськотатарські назви міст і сіл на «більш звичні» для російської мови. Знищувала старовинні кримськотатарські цвинтарі, перетворюючи їх у сільськогосподарські угіддя. Занедбувала культурні та архітектурні пам’ятки, пов’язані з кримськими татарами.
Намагання стерти національну пам’ять кримських татар торкнулося навіть кухні. Сестра лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва Диляра Сеітвелієва згадувала, що радянська влада забороняла використовувати вивіску «Чебуреки», замінюючи її на «Южные пирожки».
Заборона кримським татарам повертатися на батьківщину діяла до 1989 року. А по-справжньому їхнє повернення стало можливим лише після відновлення Україною незалежності в 1991 році.
У 2015 році Верховна Рада України визнала депортації 1944 року актом геноциду кримськотатарського народу, який скоїв комуністичний режим.
А в 2022 році практику та культурний контекст приготування традиційних кримськотатарських страв – янтика й чіберека було внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Зануритися в культуру кримськотатарського народу може допомогти проєкт «Крим. Інший погляд». Це серія виставок, які до Дня памʼяті жертв геноциду кримських татар з ініціативи Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим відбудуться у культурних просторах у Києві, Дніпрі, Львові, Чернігові, Кмитові. Перелік локацій та графік подій можна переглянути на сайті Представництва: https://ppu.gov.ua/…/zaiava-predstavnytstva-shchodo…/
Спогади кримських татар, наведені в цьому дописі, взяті з дослідження «Кухня терору. Як збудувати імперію ножем, ополоником та виделкою» Вітольда Шабловського, український переклад якого вийшов друком у Видавництві Старого Лева.
