Оплата простою, який стався не з вини працівника належить до фонду додаткової заробітної плати. Тому ЄСВ нараховують за цей період обов’язково. У місяці, в якому стався простій, за працівників, зайнятих на основному місці роботи, ЄСВ нараховують не нижче мінімального страхового внеску.
Якщо в такому місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22 % виявиться нижчою за мінімальну зарплату, тоді ЄСВ нараховують на різницю між фактично одержаним заробітком і мінімальною зарплатою. Це стосується і тих випадків, коли простій триває весь місяць.
Мінімальну базу ЄСВ не застосовують щодо зарплати:
– працівників за сумісництвом;
– нових і звільнених працівників, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці;
– осіб з інвалідністю — до фонду оплати праці застосовують ставки ЄСВ 8,41 %, 5,3 % та 5,5 %,
ЄСВ нараховують на їх фактичний дохід.
Якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати повний календарний місяць, ЄСВ не нараховують, оскільки немає бази для його нарахування.
Оскільки за час простою ЄСВ нараховують, тоді періоди простою зараховують до страхового стажу.
Місяць, в тому числі коли на нього приходився простій, зараховують як повний місяць роботи за умови, що за цей місяць сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша мінімального страхового внеску, тоді цей місяць зараховують до страхового стажу пропорційно сплаченим страховим внескам.
Заступник начальника відділу ведення карток
реєстру застрахованих осіб № 3 управління
інформаційних систем та електронних реєстрів
Головного управління Пенсійного фонду України
в Одеській області
Кристина АКОБІДЗЕ