Кремлівський фейк про русофобію став правдою: дайджест пропаганди РФ за 30 серпня

Кремль наполягає, що «війна» – це не про Україну, а Захід перекриває чи не останні евакуаційні шляхи для російської еліти. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 30 серпня.

  1. Як на федеральних каналах з’явились «слова-перевертні»
  2. Стремоусов вчасно кинув Херсон
  3. Чому євреї не підтримують війну з «нацизмом»
  4. Російська стратегія «кочового бандита» зламалась

Як на федеральних каналах з’явились «слова-перевертні»

Рутинна зустріч Путіна та очільника росгвардії Золотова стала чи не головною офіційною медійною подією в РФ 30 серпня. В ефір, звичайно, видали лише потрібну частину розмови. З неї телеглядачі дізнались, що росіяни «відчувають підтримку українського населення на звільнених територіях».

НАСПРАВДІ, термін «звільнені території» показує як саме відбувається маніпулювання «словами-перевертнями» в російському медіа-середовищі.

Риторика російських держканалів відома давно: «спецоперація була превентивним ударом», «СВО проходить успішно», «денацифікація неминуча». Роль телебачення полягала в тому, щоб донести це до широких мас та допомогти з обґрунтуванням військової агресії проти України.

Проте ці поняття, схоже, так і не увійшли в резонанс із російською громадською думкою і державна пропаганда була змушена від них фактично відмовитися. Тому термін «денацифікація» поступово змінився на «звільнення».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Півроку війни: як Росія інформаційно супроводжує бойові дії

Офіційно заборонене слово «війна» звучить в ефірах держканалів, але виключно в контексті «інформаційної» та «санкційної» – проти Росії. Або Третьої світової. 

Так само зі словом «криза»: у Росії її немає, натомість на Заході їх одразу декілька: від міграційної до енергетичної.

Таким чином, як вважає група дослідників, яка проаналізувала зміну тональності російської пропаганди, федеральні телеканали наділяють слова, які їм здаються небажаними у публічній дискусії, новими множинними значеннями, прагнучи максимально розмити їх. Пропаганда немов намагається за допомогою таких «слів-перевертнів» відібрати можливість опису реальності всередині російського суспільства.

Стремоусов вчасно кинув Херсон

Так само «всередині російського суспільства» зараз знаходиться й херсонський колаборант Стремоусов. Напередодні він опублікував досить експресивне відео про «українські поразки під Херсоном», зауваживши, що в «це горнило українців кинули за власною вказівкою Зеленського».

НАСПРАВДІ, президент України згаданий не випадково. Це чергове намагання вбити клин між ним та українськими військовими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Москва чекає на військовий переворот у Києві

Елементарний аналіз відео, на якому Стремоусов дякував МО РФ і особисто Путіну, підтвердив старі підозри, що «світлого майбуття» цей «заступник голови військово-цивільної адміністрації» очікує не в Херсоні, а за 880 км – у готелі Mariott на проспекті Революції, 38 у місті Воронеж. 

Згодом сам колаборант сам визнав, що перебуває у «поїздці по Росії». Але гіршого особистого прикладу в обставинах, що склалися, годі й вигадати.

Прикладу не для пересічних херсонців, які чекають на деокупацію, а для російської адміністрації правобережжя Дніпра, яка більше не має надійного сухопутного сполучення з іншими окупованими територіями.

До того ж триває сезон полювання на колаборантів. Напередодні у себе вдома із рушниці вбито колишнього народного депутата Олексія Ковальова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Смерть Ковальова: чому Росія на Херсонщині «не назавжди»

23 серпня замах скоєно на Ігоря Телегіна, так званого заступника голови департаменту внутрішньої політики Херсонської області. 6 серпня від вогнепальних поранень помер заступник голови проросійської адміністрації Нової Каховки Віталій Гура, який курував сферу ЖКГ. Днем раніше до лікарні потрапив його начальник Володимир Сальдо. У Міноборони РФ стверджують, що його отруїли бойовою отруйною речовиною.

Тому боягузливого Стремоусова, який замість «боротьби з українськими нацистами»  на Херсонщині знімає відео з 5-зіркового воронезького готелю, зрозуміти можна. Пробачити – ніколи.

Чому євреї не підтримують війну з «нацизмом»

Повідомлення про те, що «друга армія світу» з 24 лютого регулярно потерпає від нестачі не тільки високотехнологічного обладнання, а й звичайного, побутового – від індивідуальних аптечок до бронежилетів – вже нікого не дивують.

Але те, що раніше пропаганда подавала як «народ і армія єдині», тепер виглядає як звичайне волання про допомогу. Бо це вже питання життя та смерті. 

НАСПРАВДІ, про фейковість російської «боротьби з українським нацизмом» краще за все каже вибір сторони, на якій боротися, євреїв – нації, яка чи не найбільше постраждала від справжнього, а не вигаданого нацизму.

Через шість місяців після повномасштабного вторгнення Росії до України, Єврейські федерації Північної Америки опублікували звіт про результати надзвичайної кампанії зі збору коштів для допомоги Україні.

Усього було зібрано пожертвувань на суму в 73,5 млн доларів. Ці кошти спрямовано понад 50 неурядовим організаціям, які надають гуманітарну допомогу, працюють із громадами в Україні та біженцями.

Також зібрано та розподілено понад 1200 тон медичного обладнання, одягу, продуктів харчування та засобів гігієни, близько 81 тисячі людей евакуйовано із зони бойових дій.

У липні вони ініціювали надання гранту на допомогу біженцям з України у розмірі 1 млн доларів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відносини РФ та Ізраїлю – «Сохнут»

Водночас, так само в липні головний рабин Москви Пінхас Гольдшмідт залишив свою посаду та виїхав з РФ. Причиною від’їзду став тиск влади, яка вимагала від нього публічно підтримати вторгнення в Україну. Після початку великої війни з Росії, за підрахунками, виїхали близько 20,5 тисяч євреїв. До вторгнення їх жило у РФ 165 тисяч. 

Чому в РФ перестала працювати стратегія «кочового бандита»

31 серпня антиросійський візовий «флешмоб», напевно, отримає нових учасників. Візове питання розглянуть глави МЗС країн ЄС на поки що на неформальній зустрічі у Празі. Згодом його оформлять у черговому пакеті санкцій. Але офіційний Берлін вже заявив, що призупиняє угоду про полегшення візового режиму з Росією.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок пояснила, що це може стати сполучним мостом між двома позиціями в ЄС – країнами, які вимагають повного припинення видачі віз росіянам та тими, хто виступає проти будь-яких візових обмежень. 

Як повідомила Бербок, одним із пунктів угоди може стати повне припинення видачі громадянам РФ багаторічних віз до ЄС. Крім того, країни-члени зможуть перевіряти, на якій підставі було подано заявку на візу, і якою є близькість заявника до російського уряду, перш ніж видавати її.

Серед іншого, ЄС розглядає ідею звільнити від візових обмежень росіян до 25 років. Вірогідно, з метою сприяння їх втечі від мобілізації. 

Яке буде рішення побачимо, але в Європі вже буквально знущаються різноманітними способами над російськими туристами.

В РФ на це реагують дуже нервово. Екс-президент РФ Медведєв заявив, що нехай вже «європейці повністю припинять видачу віз».

НАСПРАВДІ, до восьмого пакету санкцій буде включений дійсно один із найболючіших для «еліти Росії» пунктів – повну відмову в праві в’їзду до Європи всім, хто пов’язаний будь-яким чином з державною службою. По суті, це заборона на в’їзд і перебування в Європі не тільки самим чиновників та бізнесменів, а їх оточення. В тому числі й особистого. 

Розширене тлумачення визначення «осіб пов’язаних із державою» торкнеться і обслуговуючого персоналу: різноманітних пропагандистів, «експертів», ідеологів та функціонерів формально громадських, а фактично мережевих російських державних структур.

Таким чином, міф путінської пропаганди про русофобію Заходу прямо зараз матеріалізується в реальні обмеження для росіян: від заборони відкриття банківських рахунків до можливості бронювання готелів і взагалі отримання віз тощо.

Як же так вийшло? Як кремлівський фейк став реальністю?

Ніякого скидання масок (як це регулярно інтерпретує той же Медведєв), звісно, не сталося. Росія в усьому винна сама і її завчасно попереджали про наслідки воєнної авантюри. 

Спочатку – через введення особистих санкцій (які, нагадаємо, багатьом здавалися «непрацюючими») Європа та США чітко надали сигнал Москві: ми не хочемо бачити ваших чиновників, бізнесменів, пропагандистів.

Підсумок перед очима. Награбоване ними арештоване/ заморожене / конфісковане. А тепер і самі крадії стали небажаними персонами. Зараз наближається останній акт драми російської «еліти».

Стратегія «кочового бандита»: захоплення і пограбування спочатку власної країни, а потім території сусідів (Грузії, України) із подальшою евакуацією на Захід – після 24 лютого вже не працює.

Путінська Росія примудрилась зіпсувати стосунки з тими, до кого хотіла евакуюватися. Навіть зі Швейцарією, яка за часів Гітлера залишалася нейтральною. Тому старий фейк про «західну русофобію» таки став правдою. Хто б міг про таке подумати ще півроку тому?